Станом на кінець червня 2026 року 4,41 млн людей, які виїхали з України, мали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. За рік кількість людей із таким статусом зросла на 24 тисячі, або на 0,6%.
Найбільше людей із тимчасовим захистом перебуває в Німеччині — близько 1,3 млн. На другому місці Польща, де такий статус мають приблизно 1 млн людей. Ще близько 400 тисяч людей перебувають під тимчасовим захистом у Чехії.
Таким чином, на три країни припадає близько 2,7 млн людей із відповідним статусом, тобто понад 60% від загальної кількості. Німеччина залишається головною країною розміщення за абсолютною кількістю людей, які отримали захист після виїзду з України.
За демографічною структурою найбільшу частку серед людей із тимчасовим захистом становлять дорослі жінки — 43%. Близько 30% припадає на неповнолітніх, а дорослі чоловіки становлять приблизно 27%.
Річне збільшення кількості людей із тимчасовим захистом на 24 тисячі свідчить про відносно невелику зміну загальної чисельності за період. Водночас загальна кількість людей, які залишаються в системі захисту ЄС, вимірюється мільйонами, що зберігає значне навантаження на системи житла, освіти, соціальної підтримки та працевлаштування країн прийому.
Тимчасовий захист у ЄС є окремим механізмом, який дозволяє людям, які не можуть безпечно повернутися до країни походження, отримувати право на проживання та доступ до базових соціальних і економічних прав без проходження індивідуальної процедури надання притулку. Для людей, які виїхали через повномасштабну війну, цей механізм став основним способом легалізації перебування в країнах Євросоюзу.
Правила тимчасового захисту передбачають доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги та соціального забезпечення відповідно до умов країни перебування. Конкретний обсяг підтримки й практичні процедури можуть відрізнятися залежно від держави, оскільки значна частина допомоги організовується на національному рівні.
Висока концентрація людей із тимчасовим захистом у Німеччині, Польщі та Чехії пов’язана, зокрема, з їхньою географічною близькістю до України, розміром економіки та можливостями прийому. Подальша динаміка залежатиме від безпекової ситуації, рішень ЄС щодо режиму тимчасового захисту та готовності людей повертатися або залишатися в країнах проживання.
