Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкти, які передбачають заборону російськомовного музичного контенту у сфері обслуговування та посилення контролю за використанням державної мови. Йдеться, зокрема, про кафе, ресторани, магазини та салони краси, де за порушення запропонованих норм можуть встановити штрафи від 8500 до 170 000 гривень.
Законодавчі ініціативи передбачають пряму заборону на публічне відтворення музичних творів мовою держави-агресора у закладах сфери обслуговування. Розмір відповідальності залежатиме від повторності порушення: за перший випадок пропонується штраф у розмірі 8500 гривень, а за повторне недотримання вимог — до 170 тисяч гривень.
Наразі йдеться саме про рекомендацію профільного парламентського комітету, а не про набрання новими штрафами чинності. Для запровадження відповідних норм законопроєкти мають пройти подальший розгляд Верховною Радою та передбачені законодавством процедури.
Паралельний законопроєкт стосується розширення сфери застосування державної мови та зміни механізмів державного контролю. Зокрема, пропонується збільшити перелік посадовців і педагогічних працівників, які повинні використовувати українську під час виконання службових обов’язків.
Окремо законодавці пропонують змінити процедуру розгляду скарг громадян щодо порушення мовного законодавства. Передбачається оптимізація механізмів державного контролю, що має скоротити час розгляду відповідних звернень і визначити чіткіші процедури реагування на порушення.
Запропоновані зміни також стосуються освіти, культури, місцевого самоврядування та виборчого процесу. Таким чином, ініціатива передбачає не лише регулювання використання мови у сфері обслуговування, а й розширення переліку ситуацій, у яких застосування української має бути обов’язковим.
Заступниця голови профільного комітету Євгенія Кравчук заявила, що до ухвалення документа планують надати міжнародним партнерам та інституціям Ради Європи відповідні роз’яснення українською та англійською мовами. За її словами, це має допомогти оцінити відповідність запропонованих положень європейським стандартам.
Автор законодавчої ініціативи Олександр Санченко та голова комітету Микита Потураєв пов’язують необхідність посилення відповідальності з тим, що чинні обмеження, на їхню думку, не створюють достатнього механізму для притягнення порушників до відповідальності. Одним із завдань називається подальше обмеження присутності російського музичного продукту у публічному просторі.
Під час засідання комітет також порушив питання підтримки українського книговидання. Депутати ініціювали звернення до Кабінету міністрів щодо розробки антикризової програми для видавничих підприємств, які зазнали збитків унаслідок російських обстрілів.
Окремі рішення стосувалися Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», будівля якої постраждала внаслідок атак. Комітет запропонував підготувати зміни до законодавства щодо статусу та функцій установи, звернутися до уряду щодо фінансування першочергових ремонтно-відновлювальних робіт та передбачити у державному бюджеті на 2027 рік кошти на встановлення системи кондиціонування у книгосховищі Державного архіву друку.
Також депутати запропонували врегулювати оплату праці працівників Книжкової палати на рівні ставок Українського культурного фонду та Українського інституту книги. Окремо планується доопрацювати проєкт постанови щодо реорганізації установи.
Питання мовних вимог у сфері обслуговування вже стало предметом окремих законодавчих дискусій. Раніше повідомлялося про можливість штрафів для працівників сфери послуг, зокрема таксистів, які відмовляються обслуговувати клієнтів українською мовою. Запропоновані нині зміни можуть розширити механізми відповідальності та перелік сфер, на які поширюватиметься мовний контроль.
