Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що реальний прожитковий мінімум в Україні має становити щонайменше 11–12 тисяч гривень. За його словами, нинішній офіційний показник суттєво відрізняється від фактичної вартості базових потреб громадян, однак держава поки не має фінансової можливості встановити такий рівень соціальних виплат.
Вам може бути цікаво: Фінансові звички успішних жінок: які принципи допомагають зберегти та примножити капітал
За словами народного депутата, прожитковий мінімум у нинішньому вигляді давно перестав відповідати економічним реаліям і використовується переважно як розрахункова величина для визначення окремих соціальних виплат, штрафів, зборів та інших платежів. Гетманцев вважає, що цей механізм потребує комплексного реформування, оскільки фактичні витрати домогосподарств значно перевищують закладені в офіційні розрахунки показники.
Політик запропонував поступово наблизити прожитковий мінімум до розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії. Водночас він наголосив, що процес має бути поетапним і враховувати можливості державного бюджету. Окремо Гетманцев висловився за відокремлення спеціальних виплат, штрафів та адміністративних платежів від прожиткового мінімуму, щоб його підвищення не призводило автоматично до зростання інших бюджетних видатків.
Станом на 2026 рік офіційний прожитковий мінімум залишається значно нижчим за оцінки фактичних споживчих витрат. Економісти вже не перший рік звертають увагу на те, що цей показник не відображає реальної вартості продуктів харчування, житлово-комунальних послуг, медикаментів, транспорту та інших базових потреб. Саме тому в експертному середовищі регулярно лунають пропозиції переглянути підходи до його формування.
Прожитковий мінімум є одним із ключових соціальних стандартів, який використовується під час визначення окремих державних гарантій. Від нього залежить розрахунок низки соціальних допомог, а також окремих податкових і адміністративних показників. Через це будь-які зміни цього стандарту можуть мати суттєвий вплив на державні фінанси та потребуватимуть додаткових бюджетних ресурсів.
Фахівці зазначають, що різке збільшення прожиткового мінімуму до економічно обґрунтованого рівня без відповідного фінансового забезпечення може призвести до значного зростання видатків бюджету. Саме тому в різні роки уряди застосовували практику поступового перегляду соціальних стандартів із урахуванням інфляції, темпів економічного зростання, доходів бюджету та макроекономічної ситуації.
Пропозиція щодо відокремлення соціального стандарту від розрахунку штрафів і спеціальних платежів також не є новою. Подібний підхід неодноразово обговорювався під час підготовки податкових та бюджетних змін, оскільки дозволяє підвищувати соціальні гарантії без автоматичного збільшення фінансового навантаження на державу, бізнес і громадян.
Заява Данила Гетманцева пролунала на тлі дискусій щодо оновлення системи соціальних стандартів та пошуку механізмів їх наближення до реального рівня життя населення. Подальші рішення щодо перегляду прожиткового мінімуму залежатимуть від стану державних фінансів, бюджетної політики та загальної економічної ситуації.
