Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4699-IX, який виключає російську мову з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Про це 13 червня повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Відтепер російська мова більше не входить до переліку мов, щодо яких Україна застосовує механізми міжнародного захисту та підтримки, передбачені Хартією.
Закон став фінальним етапом змін, які парламент підтримав ще наприкінці 2025 року. Документ оновлює офіційний перелік мов, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, а також приводить українське законодавство у відповідність до сучасних міжнародних та політичних реалій. Рішення ухвалювалося на тлі триваючої російської агресії та багаторічної дискусії про статус російської мови в Україні.
За словами Стефанчука, підписання закону є важливим рішенням для захисту українського мовного простору та виконання міжнародних зобов’язань держави. Спікер парламенту наголосив, що російська мова більше не може користуватися механізмами захисту, які створювалися для підтримки мов корінних народів і національних спільнот. Він також заявив, що Україна продовжує поважати мовне та культурне різноманіття, водночас позбавляючи російський вплив спеціальних привілеїв.
Після набуття чинності законом положення Хартії продовжать діяти щодо 18 мов національних спільнот та корінних народів. До оновленого списку входять кримськотатарська, румунська, угорська, польська, словацька, чеська, болгарська, гагаузька, білоруська, німецька, новогрецька, ромська, караїмська, кримчацька, урумська, румейська, іврит та їдиш. Одночасно зі списку вилучено не лише російську, а й молдавську мову, оскільки офіційною державною мовою Молдови є румунська.
Європейська хартія регіональних або міноритарних мов була ухвалена Радою Європи у 1992 році. Документ покликаний захищати та підтримувати мови національних спільнот, які історично використовуються на території держав-членів, але не мають статусу державних. Україна ратифікувала Хартію ще на початку 2000-х років, після чого її положення поширювалися і на російську мову.
Питання перегляду цього статусу почало активно обговорюватися після початку повномасштабного вторгнення Росії. Представники влади неодноразово наголошували, що російська мова суттєво відрізняється від мов національних меншин за рівнем поширення та історичною роллю в Україні. На їхню думку, вона тривалий час використовувалася як інструмент політичного та культурного впливу з боку Російської Федерації.
У жовтні 2025 року Кабінет міністрів подав до Верховної Ради відповідні зміни, а вже у грудні депутати підтримали законопроєкт у цілому. Після підписання президентом документ остаточно набув чинності. Таким чином, Україна завершила процес перегляду мов, які підпадають під міжнародний захист відповідно до положень Хартії.
Експерти вважають, що ухвалене рішення матиме насамперед символічне та правове значення. Воно не запроваджує заборон на використання російської мови у приватному спілкуванні, але змінює підхід держави до її офіційного статусу в контексті міжнародних мовних гарантій. Також закон демонструє курс України на посилення захисту державної мови та підтримку мов корінних народів і національних спільнот відповідно до європейських стандартів.
