Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15360, який передбачає створення Національного пантеону як простору національної пам’яті. Документ підтримала більшість народних депутатів. Закон визначає правові засади функціонування пантеону, де можуть бути перепоховані видатні українські діячі, чиї могили нині розташовані за межами країни.
Згідно із законопроєктом, Національний пантеон створюється для вшанування осіб, які зробили вагомий внесок у становлення української державності, боротьбу за незалежність, розвиток культури, науки, військової справи та інших сфер суспільного життя. Концепція передбачає формування єдиного меморіального простору, де можуть бути перепоховані визначні історичні постаті, поховання яких залишаються за кордоном.
Серед тих, чиї останки потенційно можуть бути перенесені до Національного пантеону, називають діячів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Конкретні рішення щодо перепоховання окремих осіб ухвалюватимуться відповідно до законодавчих процедур, міжнародних домовленостей і за погодженням із родичами, якщо це необхідно.
Одним із перших практичних прикладів реалізації такої політики стало перепоховання голови Організації українських націоналістів Андрія Мельника. Його прах був перевезений із Люксембургу до України та перепохований на території Національного військового меморіального кладовища. Ця подія відбулася ще до остаточного ухвалення закону про Національний пантеон і стала частиною державної політики зі збереження історичної пам’яті.
Ухвалення законопроєкту викликало реакцію за межами України. У Канцелярії президента Польщі заявили, що створення Національного пантеону є «ескалацією». Там також зазначили, що це, на їхню думку, підтверджує правильність жорсткої позиції президента Польщі Кароля Навроцького щодо захисту польських інтересів у питаннях історичної пам’яті.
Українська та польська сторони вже тривалий час ведуть дискусії щодо оцінки діяльності окремих історичних постатей і організацій, зокрема ОУН та УПА. Питання ексгумації, перепоховання та меморіалізації неодноразово ставали предметом міждержавних консультацій, а також політичних заяв з обох сторін.
Прийняття закону створює нормативну основу для подальшого розвитку Національного пантеону та визначає механізми державної політики у сфері меморіалізації видатних українців. Практична реалізація документа залежатиме від подальших урядових рішень, фінансування проєкту та виконання міжнародних процедур у разі перепоховання осіб із-за кордону.
