Росія розпочала нову хвилю диверсій проти оборонних підприємств у Європі, які виробляють озброєння для України, використовуючи для атак місцеві злочинні угруповання, повідомляє The Telegraph із посиланням на дані західної розвідки. Підозрілі пожежі та вибухи, які можуть бути пов’язані з цією кампанією, вже фіксували в Естонії, Чехії, Болгарії та Італії.
За даними видання, російські спецслужби намагаються дистанціюватися від безпосереднього виконання диверсій і залучають для цього людей, не пов’язаних формально з державними структурами РФ. Такий підхід ускладнює встановлення замовників атак і може зменшувати ризики прямого викриття російських оперативників.
Основними цілями, за оцінкою західних розвідувальних служб, є підприємства оборонного сектору та об’єкти, пов’язані з виробництвом і постачанням зброї для Києва. Пожежі та вибухи на таких об’єктах можуть призводити до зупинки виробництва, пошкодження обладнання, втрати готової продукції та порушення графіків поставок.
Розвідка вважає, що за допомогою диверсій Москва також перевіряє межі реакції НАТО. Російська влада, за цією оцінкою, може аналізувати, як союзники реагуватимуть на атаки, здійснені на їхній території через посередників, коли причетність російських державних структур важко довести безпосередньо.
Використання місцевих кримінальних груп створює для європейських служб безпеки додаткову проблему. Розслідування таких інцидентів спочатку можуть вестися як кримінальні справи про підпал, вибух або пошкодження майна, тоді як можливий зв’язок виконавців із іноземними спецслужбами може бути встановлений лише після аналізу контактів, фінансування та способу підготовки атаки.
За інформацією The Telegraph, розвідувальні структури західних країн розглядають зафіксовані випадки не як окремі інциденти, а як частину ширшої кампанії тиску на європейську оборонну промисловість. Особливе значення має зростання ролі підприємств у Європі, які після початку повномасштабної війни збільшили виробництво боєприпасів, військової техніки та інших видів озброєння.
Серія диверсій може змусити уряди європейських країн переглянути підходи до захисту оборонних об’єктів. Йдеться не лише про посилення фізичної охорони заводів, а й про перевірку підрядників, працівників і логістичних ланцюгів, а також обмін розвідувальними даними між країнами НАТО та Європейського Союзу.
Потенційним наслідком нової кампанії може стати зростання витрат оборонних компаній на безпеку та страхування. Для виробників, які працюють за контрактами на постачання військової продукції, навіть короткострокове припинення роботи підприємства здатне вплинути на виконання міжнародних замовлень.
Росія раніше вже використовувала за межами своєї території диверсійні та розвідувальні операції проти об’єктів, які Москва вважала пов’язаними з підтримкою її противників. Після 2022 року країни Європи посилили контроль за діяльністю осіб, яких підозрюють у роботі на російські спецслужби, а низка держав заявляла про викриття мереж, причетних до шпигунства, саботажу та підготовки атак.
Нинішні повідомлення про можливе залучення кримінальних посередників вказують на зміну тактики, за якої операції можуть здійснювати люди без прямого службового зв’язку з російськими силовими структурами. Це залишає відкритим питання про те, як саме країни НАТО визначатимуть відповідальність держави за атаки, якщо виконавцями формально виступають місцеві злочинні групи.
