Майже 84% сімейного бюджету українці витрачають на товари та послуги першої необхідності, тоді як у більшості європейських країн цей показник становить трохи більше половини всіх витрат. Такі дані оприлюднив проєкт UA War Infographics 7 серпня. За наведеними розрахунками, лише 1% своїх витрат громадяни спрямовують на дозвілля, а на заощадження відкладають близько 2%, що свідчить про суттєво обмежені можливості для накопичення коштів і споживання необов’язкових товарів та послуг.
Опублікована інфографіка демонструє значну різницю між структурою споживчих витрат українців та жителів країн Європейського Союзу. Якщо в європейських домогосподарствах після покриття базових потреб залишається значна частина доходів для відпочинку, освіти, інвестицій чи заощаджень, то в Україні переважна більшість коштів спрямовується на продукти харчування, оплату житла, комунальних послуг, ліків та інших необхідних витрат.
Найменшу частку бюджету українці витрачають саме на дозвілля. За даними дослідження, цей показник становить лише 1%, що значно нижче за середньоєвропейський рівень. Ще 2% доходів населення спрямовується на накопичення, тоді як у багатьох країнах ЄС частка заощаджень у структурі сімейних фінансів є в рази більшою.
Структура витрат безпосередньо пов’язана з рівнем доходів населення та економічною ситуацією. Після початку повномасштабної війни значна частина українських сімей зіткнулася зі зростанням вартості продуктів харчування, енергоносіїв, оренди житла, медичних послуг і транспорту. Це призвело до того, що дедалі більша частина доходів спрямовується на забезпечення базових потреб, тоді як витрати на відпочинок, культурні заходи чи довгострокові фінансові цілі відкладаються.
Дані також узгоджуються з іншими соціально-економічними оцінками, які свідчать про погіршення матеріального становища населення. Раніше повідомлялося, що близько 30% українців нині живуть за межею бідності. До 2020 року цей показник оцінювався приблизно у 22–23%, що свідчить про помітне зростання рівня бідності за останні роки.
Фахівці також звертають увагу на зміни у структурі харчування населення. Через обмежені доходи українці дедалі частіше обирають дешевші продукти. Зокрема, споживання хліба та картоплі перевищує рекомендовані раціональні норми, тоді як споживання м’яса залишається нижчим від рекомендованого рівня. Подібна тенденція може свідчити про адаптацію домогосподарств до високої вартості продовольства та скорочення витрат на дорожчі категорії продуктів.
Структура споживчих витрат традиційно використовується як один із ключових індикаторів добробуту населення. Згідно із законом Енгеля, чим вищий рівень доходів домогосподарства, тим меншу частку бюджету воно витрачає на базові потреби. Саме тому частка витрат на продукти харчування, житло та інші товари першої необхідності часто застосовується для міжнародного порівняння рівня життя.
В Україні офіційні статистичні органи регулярно досліджують структуру витрат домогосподарств, а міжнародні фінансові організації використовують ці показники для оцінки рівня добробуту, споживчої активності та економічної стійкості населення. Подальша динаміка цього показника залежатиме від темпів економічного відновлення, рівня інфляції, зростання доходів громадян та ситуації на ринку праці.
