Майже половина українських читачів не купувала книжок протягом трьох місяців, а 37% опитаних скоротили витрати на літературу за останній рік. Про це свідчать результати дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», проведеного Gradus Research на замовлення Міністерства культури за підтримки Фонду «Повір у себе». Згідно з оприлюдненими 20 жовтня 2026 року даними, 48% респондентів не купували жодних книжок упродовж останніх трьох місяців, тоді як 38% купували друковані видання, 8% — електронні, а 5% — аудіокнижки. Ще 6% учасників опитування не змогли відповісти на запитання про придбання книжок.
Друкований формат залишається найпопулярнішим серед українських читачів. Його обирають 58% респондентів, тоді як електронні книжки читають 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Учасники могли обирати кілька варіантів відповіді, тому сума часток перевищує 100%. Дані свідчать, що цифрові формати поширені поряд із традиційними паперовими виданнями, але не витіснили їх.
Серед тих, хто читає друковані книжки, найчастіше використовують уже наявні вдома примірники: про це повідомили 47% опитаних. Нові книжки купують 43%, позичають у друзів або знайомих — 31%. Ще 19% отримують видання в подарунок, стільки ж купують уживані книжки. Публічними бібліотеками користуються 17% респондентів, бібліотеками навчальних закладів — 7%, корпоративними бібліотеками — 5%.
Основним каналом придбання книжок для покупців залишаються інтернет-книгарні. Їх обрали 40% респондентів, які купували книжки. У стаціонарних книгарнях купують 33%, на сайтах видавництв — 27%, на ринках і базарах — 24%. Маркетплейси назвали 18% опитаних, книжкові ярмарки та фестивалі — 17%, інші офлайн-магазини — 14%, супермаркети — 13%. Через Instagram і Telegram книжки купують по 4% респондентів.
Вибір місця купівлі відрізняється залежно від віку. Підлітки частіше купують друковані видання в інтернет-магазинах, тоді як люди віком від 55 років частіше обирають книжкові ринки. Результати вказують на різні споживчі звички поколінь, хоча онлайн-продажі вже стали одним із ключових каналів книжкової торгівлі.
Витрати на читання за останній рік змінилися неоднаково. Про збільшення бюджету на книжки для дозвілля повідомили 13% учасників опитування, 39% зазначили, що їхні витрати майже не змінилися. Ще 37% стали витрачати менше, а 12% не змогли визначити, як змінився їхній бюджет. Таким чином, частка тих, хто скоротив витрати, суттєво перевищує частку покупців, які почали витрачати більше.
Вікові відмінності помітні й у динаміці витрат. Серед підлітків від 14 до 17 років 29% витрачали на книжки більше, ніж роком раніше. У групі молодих людей віком 18–24 роки таких було 21%. Загалом дослідження фіксує протилежні тенденції між молодшими та старшими читачами: молодь частіше повідомляє про збільшення витрат, тоді як серед старших вікових груп переважає їх скорочення.
Комплексне дослідження охопило два етапи. У березні–травні 2026 року провели 41 глибинне інтерв’ю, а кількісне опитування 2200 респондентів віком від 14 років відбулося 17–25 серпня. Воно не охоплювало тимчасово окуповані території та райони активних бойових дій. Тому результати описують відповіді учасників у межах визначеної вибірки й не включають досвід усіх жителів країни.
Опитування також показало, що читання залишається регулярною практикою для значної частини населення. Протягом попереднього року 59% українців читали або слухали книжки щонайменше кілька разів на місяць. Ще 22% зверталися до книжок кілька разів на рік або рідше, а 13% повідомили, що не читали жодного разу за останні 12 місяців. Ці показники характеризують частоту читання, тоді як дані про покупки відображають окрему поведінку: люди можуть читати книжки, не купуючи нових примірників.
Національне дослідження читання Міністерство культури ініціювало навесні 2026 року. Перші результати якісного етапу представили 30 травня під час фестивалю «Книжковий Арсенал». Опубліковані в жовтні дані доповнили його кількісними показниками щодо частоти читання, форматів книжок, способів їх отримання та змін у витратах. Вони дають змогу оцінити не лише інтерес до читання, а й те, як українці знаходять книжки та які канали придбання використовують.
