У деяких країнах Європейського Союзу міграційні служби під час оформлення тимчасового захисту для 18-річних українок почали запитувати підтвердження з українського застосунку «Резерв+». Новий підхід пов’язаний із рішенням Ради ЄС щодо документів і підтверджень для громадян України, які за українським законодавством належать до категорії військовозобов’язаних.
Запит на «Резерв+» не означає запровадження загальної вимоги для всіх українок, які звертаються по тимчасовий захист у ЄС. Застосунок розглядається як один із можливих способів підтвердити відповідний статус або наявність необхідних відомостей, тому міграційна процедура не повинна автоматично припинятися через відсутність «Резерв+».
Зміна практики стосується насамперед ситуацій, коли європейська міграційна служба має перевірити, чи підпадає заявниця під категорію осіб, щодо яких українське законодавство передбачає військовий обов’язок. Саме тому запит може виникати під час розгляду документів навіть у випадку, якщо заявниця раніше не стикалася з подібною вимогою.
Для 18-річних громадянок питання виникає на тлі українських правил військового обліку. Наявність відповідних даних у державних реєстрах може підтверджуватися різними документами та електронними сервісами. «Резерв+» є цифровим інструментом, через який користувач може отримувати інформацію про власний військовий облік, однак його використання не робить застосунок єдиним документом для підтвердження необхідних відомостей.
Практичне застосування нових правил може відрізнятися залежно від країни ЄС та конкретної міграційної процедури. Якщо чиновники запитують підтвердження військово-облікових даних, заявниці можуть запропонувати інший документ або спосіб доведення відповідної інформації, якщо він прийнятний у межах процедури.
Тимчасовий захист для громадян України в ЄС має окремий правовий режим, який відрізняється від індивідуальної процедури отримання статусу біженця. Його мета — забезпечити швидкий доступ до проживання та базових прав для визначених категорій переміщених осіб без необхідності проходити повну процедуру розгляду індивідуальної заяви про міжнародний захист.
Нове трактування вимог створює практичне питання для молодих українок, які перебувають за кордоном без «Резерв+» або не мають можливості одразу скористатися застосунком. У таких випадках ключовим залишається те, чи визнає конкретна міграційна служба інші документи як достатнє підтвердження, а також чи може відсутність електронного сервісу бути самостійною підставою для відмови в тимчасовому захисті.
Українська система військового обліку передбачає використання електронних даних поряд із паперовими документами. «Резерв+» було запущено у 2024 році як державний застосунок для доступу до інформації про військовий облік, зокрема для формування електронного військово-облікового документа. Його функціональність надалі розширювалася, а електронні дані стали частиною взаємодії громадян із системою військового обліку.
На рівні ЄС залишається важливим питання єдиного застосування нових правил усіма державами-членами. Якщо національні міграційні органи по-різному трактуватимуть допустимі способи підтвердження статусу, для українських громадян можуть виникати відмінності в переліку документів залежно від країни перебування. Подальша практика має показати, чи стане запит «Резерв+» поширеним елементом процедури, чи залишиться окремим випадком для перевірки конкретних категорій заявників.
