Президент Володимир Зеленський 21 серпня 2026 року підписав указ про підготовку та реалізацію проєкту зі встановлення в Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Кабінету Міністрів доручено організувати відкритий конкурс на найкращий проєкт монумента, а спільно з Київською міською державною адміністрацією визначити місце для його встановлення та забезпечити облаштування відповідної території.
Указ передбачає, що конкурс має бути відкритим, тобто взяти участь у розробці проєкту зможуть автори, які відповідатимуть визначеним організаторами умовам. Конкретні строки проведення конкурсу, склад конкурсної комісії, вимоги до проєктів та остаточне місце розташування пам’ятника мають бути визначені на наступних етапах реалізації президентського доручення.
Питання встановлення пам’ятника Мазепі в Києві обговорювали ще до підписання указу. У День Конституції президент заявляв про намір встановити монумент на місці демонтованого пам’ятника Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка. Водночас підписаний 21 серпня документ не фіксує конкретну адресу майбутнього пам’ятника, а передбачає її визначення урядом спільно з КМДА.
Окремий пам’ятний знак Івану Мазепі вже встановили у Києво-Печерській лаврі. 14 липня 2026 року на Соборній площі Лаври його освятили під час заходу, присвяченого гетьману. Таким чином, новий проєкт передбачає створення саме повноцінного пам’ятника в іншій частині столиці, а не заміну чи перенесення встановленого пам’ятного знака.
Іван Мазепа очолював Гетьманщину з 1687 до 1709 року, що є найдовшим періодом перебування на посаді серед гетьманів козацької держави. На першому етапі його правління влада поширювалася переважно на Лівобережжя, а у 1704 році Мазепа отримав можливість встановити контроль також над значною частиною Правобережжя в умовах Північної війни.
Ключовим епізодом політичної діяльності Мазепи став його перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни. Гетьман розраховував за підтримки Швеції домогтися політичної самостійності Гетьманщини та послабити залежність від Московського царства. Після поразки шведсько-козацьких сил у Полтавській битві 1709 року Мазепа разом із Карлом XII відступив до Османської імперії, де невдовзі помер.
Після виступу Мазепи проти Петра I російська церковна влада проголосила його анафему. У 2018 році Вселенський патріархат заявив, що не визнає цю анафему канонічною, оскільки вважав її пов’язаною з політичними обставинами. Цей епізод залишається частиною історичної дискусії навколо постаті гетьмана та його оцінки в українській і російській історіографії.
Реалізація київського проєкту тепер залежатиме від урядових процедур і рішення міської влади щодо місця встановлення. Відкритий конкурс має визначити художнє рішення майбутнього монумента, після чого мають бути вирішені питання проєктування, фінансування, благоустрою території та безпосереднього встановлення пам’ятника.
