Після можливого завершення політичної каденції прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та майбутньої зміни президента Франції Еммануеля Макрона Європа може зіткнутися з дефіцитом політичного лідерства. Про це йдеться в матеріалі The Telegraph, де зазначається, що відхід двох політиків може вплинути на координацію європейських країн у питаннях безпеки та підтримки України.
Стармер і Макрон останніми роками стали одними з головних учасників формування європейської коаліції держав, які виступають за посилення підтримки Києва та створення механізмів безпеки після можливого припинення активних бойових дій. Їхня співпраця дозволила подолати частину історичних суперечностей між Лондоном і Парижем та об’єднати понад 30 країн навколо спільних оборонних ініціатив.
За даними видання, ситуація може змінитися через внутрішньополітичні процеси у двох ключових європейських державах. Стармер залишає посаду, а Макрон не зможе балотуватися на наступних президентських виборах у Франції через обмеження щодо кількості термінів перебування на посаді.
Особливе занепокоєння у дипломатичних колах викликає майбутнє французького політичного курсу. Серед можливих претендентів на президентську посаду називають лідерку партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен. Її політична сила раніше виступала за перегляд підходів до відносин із Росією та мала більш обережну позицію щодо окремих аспектів європейської підтримки Києва.
Потенційним кандидатом на роль одного з головних європейських лідерів називають канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Водночас його позиції всередині країни залишаються предметом політичних дискусій через внутрішні конфлікти та питання щодо стабільності урядової коаліції.
Депутат Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер заявив, що Мерц не є фігурою масштабу історичних лідерів минулого, а також звернув увагу на складну ситуацію всередині німецьких партій щодо майбутньої політики стосовно Москви.
Окрім Німеччини та Франції, увага прикута до Польщі та Італії. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава не планує брати участь у можливому розміщенні військових контингентів на території України через безпосередню близькість до Росії. Водночас у Польщі наприкінці наступного року очікуються вибори, які можуть стати конкурентними через протистояння між владою та партією «Право і справедливість».
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні також відмовлялася відправляти італійські війська до України. Її уряд має пройти через черговий електоральний цикл до кінця наступного року, що може вплинути на зовнішньополітичні пріоритети Рима.
Коаліція охочих була створена за участю Великої Британії та Франції як формат співпраці понад 30 держав для розробки майбутніх гарантій безпеки після завершення активної фази війни. У межах цього формату обговорювалися можливості військової присутності, політичної підтримки та довгострокових механізмів стримування.
Роль Лондона і Парижа у цій структурі значною мірою базувалася на політичній волі Стармера та Макрона. Подальший розвиток коаліції залежатиме від того, чи зможуть нові лідери зберегти нинішній рівень координації між європейськими країнами.
