Відносини між Україною та Польщею опинилися на новому етапі напруження після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв Української повстанської армії». На цьому тлі президент Польщі Кароль Навроцький ініціював процедуру позбавлення українського лідера найвищої державної нагороди країни — Ордена Білого Орла. Дискусія навколо історичної пам’яті вже вийшла за межі символічного жесту та впливає на політичний діалог між двома державами.
У Польщі рішення Києва викликало різку реакцію через різне трактування діяльності УПА. Для більшості польського суспільства організація асоціюється з подіями на Волині 1943–1945 років, які польська сторона офіційно вважає геноцидом польського населення. Водночас в українській історичній традиції УПА розглядається як рух за незалежність, що боровся проти нацистського та радянського режимів.
Скандал швидко став однією з головних тем польського політичного порядку денного. Представники правих і консервативних сил заявили про неприпустимість подібних рішень з боку Києва та закликали до жорсткішої політики щодо України. Серед пропозицій лунали навіть ідеї перегляду окремих форматів підтримки української держави, включаючи логістичну допомогу та фінансування окремих проєктів.
Кароль Навроцький заявив, що Україна має вирішити історичні суперечності, перш ніж претендувати на повноцінне місце в європейській спільноті. Він також виніс на розгляд капітули Ордена Білого Орла питання про позбавлення Володимира Зеленського цієї відзнаки, яку український президент отримав у 2023 році за розвиток польсько-українського партнерства. Капітула висловила свою позицію, однак остаточне рішення ще має ухвалити глава польської держави.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зайняв стриманішу позицію. Він визнав, що рішення Києва стало помилкою, однак наголосив на необхідності зберігати стратегічне партнерство між країнами. Водночас польський уряд дав зрозуміти, що ініціатива щодо врегулювання конфлікту має виходити насамперед від української сторони.
Політичні аналітики вважають, що ситуація пов’язана не лише з історичною пам’яттю, а й із внутрішньополітичною боротьбою у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів. Антиукраїнська риторика дедалі частіше використовується окремими політичними силами для мобілізації електорату, а конфлікт навколо історичних питань став одним із інструментів цієї кампанії.
Подальший розвиток ситуації може вплинути і на міжнародний порядок денний. Наприкінці червня у Гданську запланована велика конференція з відновлення України за участю українського уряду, представників Євросоюзу та міжнародних партнерів. Експерти не виключають, що нинішній дипломатичний конфлікт здатний ускладнити співпрацю між Києвом і Варшавою та позначитися на атмосфері переговорів щодо майбутньої підтримки України.
