У Китаї набирає обертів новий сегмент цифрової економіки, в якому люди можуть передавати права на використання власної зовнішності для створення контенту за допомогою штучного інтелекту. Платформи ActID та New Claw пропонують акторам, моделям і звичайним користувачам ліцензувати свої обличчя для використання у мікродрамах, рекламі, відеоіграх та інших цифрових проєктах. Водночас експерти попереджають, що розвиток такого ринку випереджає формування чітких правил захисту біометричних даних.
За даними профільних платформ, користувачі самостійно визначають, у яких категоріях контенту дозволяють використовувати власне зображення, а також встановлюють вартість ліцензії. На сервісі ActID продюсери можуть придбати право на використання цифрового образу людини за суму від 14,5 до 74 доларів за один епізод. На платформі New Claw мінімальна ціна за використання зовнішності становить 74 долари за одне зображення.
Компанії формують каталоги цифрових образів, де замовники можуть обирати людей за віком, статтю, зовнішністю та іншими характеристиками. За словами директорки з маркетингу ActID Каміль Ян, сучасним виробникам контенту потрібні не лише привабливі молоді обличчя, а й різноманітні типажі, зокрема літні люди або персонажі з виразною зовнішністю. Оскільки мова йде про генерацію контенту за допомогою штучного інтелекту, професійні акторські навички більше не є обов’язковими — достатньо якісного цифрового образу.
Попит на такі сервіси пояснюється стрімким розвитком індустрії китайських мікродрам, яка останніми роками стала одним із найдинамічніших сегментів місцевого медіаринку. За перші три місяці 2026 року технології штучного інтелекту використовувалися під час виробництва понад 95% із 128 тисяч мікродрам, випущених у країні. Автоматизація дозволяє значно скоротити витрати на зйомки, акторський склад та постпродакшн, що робить формат ще більш привабливим для продюсерів.
Паралельно зі зростанням ринку збільшується й кількість судових спорів щодо незаконного використання людської зовнішності. За інформацією китайського інтернет-суду міста Гуанчжоу, за останні три роки було розглянуто близько 700 справ, пов’язаних із можливим викраденням цифрових образів або використанням фотографій без належної згоди їхніх власників. Юристи вважають, що розвиток генеративного ШІ створив нові виклики для законодавства про захист персональних даних та інтелектуальної власності.
Фахівці також звертають увагу на умови договорів, які укладають користувачі з платформами. Після передачі фотографій або відеоматеріалів людина може втратити фактичний контроль над тим, як саме її зовнішність використовуватиметься у майбутньому. В окремих випадках документи не містять чітких обмежень щодо сфер застосування цифрового образу або строків дії ліцензії, що потенційно створює ризики для власників біометричних даних.
Китай сьогодні є одним зі світових лідерів у сфері розвитку генеративного штучного інтелекту та цифрового контенту. Після появи великої кількості локальних моделей ШІ місцеві компанії активно шукають способи масштабувати виробництво відео, рекламних роликів і розважального контенту без залучення традиційних знімальних команд. Саме це стимулює формування нових бізнес-моделей, пов’язаних із комерціалізацією людської зовнішності.
Водночас питання використання біометричних даних стає предметом дискусій не лише в Китаї. Європейський Союз у межах регулювання AI Act вже запроваджує окремі вимоги до використання технологій штучного інтелекту, а в низці країн триває розробка законодавства, яке має визначити правила використання цифрових копій людей, їхніх голосів та облич у комерційних продуктах.
