Італія офіційно підтримала позицію Болгарії щодо запровадження персональних санкцій Європейського Союзу проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Про це 3 липня повідомило Politico. Рішення Рима ускладнює погодження відповідних обмежень у межах нового санкційного пакета ЄС, оскільки санкційні рішення вимагають одностайної підтримки всіх держав-членів.
Пропозицію включити патріарха Кирила до санкційного списку висунула висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. У межах 21-го пакета санкцій проти Росії пропонується запровадити заборону на в’їзд очільника РПЦ до країн Євросоюзу. Ініціатива стала частиною ширших заходів, спрямованих на посилення політичного та економічного тиску на Росію через продовження війни проти України.
Першою заперечення висловила Болгарія, яка пояснила свою позицію релігійними мотивами. Тепер аналогічну позицію зайняла Італія, яка офіційно заявила про свої застереження щодо застосування санкцій проти керівника однієї з найбільших християнських конфесій. У дипломатичній практиці ЄС формулювання про “застереження” означає незгоду з окремими положеннями без формального використання права вето, однак цього достатньо, щоб заблокувати ухвалення рішення за відсутності консенсусу.
За інформацією видання, Рим аргументує свою позицію небажанням створювати прецедент застосування санкцій до релігійного лідера. Водночас країна не ставить під сумнів загальну санкційну політику Європейського Союзу щодо Російської Федерації та продовжує підтримувати більшість обмежувальних заходів, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення.
Патріарх Кирило вважається одним із найближчих союзників президента РФ Володимира Путіна. Від початку широкомасштабної війни він неодноразово публічно підтримував дії російської влади, а також виступав із заявами, які виправдовували військову агресію проти України. Саме ця публічна позиція стала одним із ключових аргументів прихильників його внесення до санкційного списку ЄС.
Обговорення нового пакета санкцій триває на рівні держав-членів Європейського Союзу. Крім персональних обмежень щодо окремих посадовців, документ також передбачає розширення списків юридичних осіб, суден і компаній, пов’язаних із Росією. Для остаточного затвердження всі пропозиції мають отримати одностайну підтримку всіх країн-членів ЄС.
Питання санкцій проти патріарха Кирила вже неодноразово викликало дискусії всередині Євросоюзу. Частина держав наполягає, що підтримка війни з боку впливових релігійних діячів має отримати політичну та правову оцінку, тоді як інші країни вважають, що санкції щодо духовних лідерів можуть створити небажані дипломатичні та міжконфесійні наслідки.
