Проєкт державного бюджету на 2027 рік передбачає вилучення близько 21,95 млрд грн із місцевих бюджетів, водночас видатки господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету міністрів планують збільшити на 42% — до 20,3 млрд грн. Такі бюджетні пріоритети розкритикував фінансовий експерт, економічний журналіст і політолог Сергій Лямець, звернувши увагу на можливі наслідки для фінансування громад в умовах війни.
За словами Лямеця, передбачені зміни можуть торкнутися 218 територіальних громад, серед яких 152 сільські та селищні. Він закликав уряд пояснити обґрунтованість такого перерозподілу коштів і розкрити, як він вплине на спроможність місцевої влади виконувати свої основні функції.
Експерт наголосив, що місцеві бюджети фінансують роботи, від яких залежить повсякденне життя населення. Йдеться, зокрема, про ремонт комунальних мереж, придбання матеріалів для систем теплопостачання, забезпечення роботи водоканалів, лікарень та інших комунальних підприємств. Скорочення доступних ресурсів може ускладнити розрахунки з підрядниками й постачальниками та обмежити можливості громад оперативно реагувати на пошкодження інфраструктури.
Особливе занепокоєння викликає підготовка до опалювального сезону. Громади мають забезпечити належний стан тепломереж, водопостачання та об’єктів соціальної інфраструктури, які працюють навіть за умов воєнних ризиків. Якщо фінансування цих потреб буде обмежене, місцевій владі доведеться визначати першочергові витрати та відкладати частину запланованих ремонтів.
Лямець також поставив під сумнів доцільність збільшення адміністративних видатків на тлі скорочення фінансових можливостей місцевого самоврядування. На його думку, уряд має пояснити, які саме потреби зумовлюють зростання фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну та чому ці витрати вважають пріоритетними порівняно з потребами громад.
Окремо експерт згадав неофіційну інформацію з урядових джерел про можливий дороговартісний ремонт кабінету прем’єр-міністра. Водночас він визнав, що не зміг самостійно перевірити ці дані. Тому інформація про ремонт не є підтвердженим фактом, а питання щодо можливих витрат потребує офіційних роз’яснень.
Водночас наведені суми стосуються проєкту державного бюджету на 2027 рік. Остаточні параметри фінансування залежатимуть від перебігу бюджетного процесу та ухвалених рішень. Для оцінки впливу запропонованих змін необхідно також з’ясувати, за яким механізмом планують вилучати кошти, які саме доходи місцевих бюджетів потраплять під перерозподіл і чи передбачені компенсаторні механізми для громад із найбільшими потребами.
Фінансові можливості місцевого самоврядування мають безпосереднє значення для стійкості критичної інфраструктури під час війни. На відміну від централізованих програм, місцеві видатки дають змогу оперативно оплачувати аварійні ремонти, закуповувати матеріали та підтримувати роботу комунальних служб. Зменшення таких ресурсів може збільшити залежність громад від трансфертів із державного бюджету та рішень центральної влади щодо виділення додаткового фінансування.
Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів спрямував додатковий 1 млрд грн на відновлення критичної та соціальної інфраструктури у 16 регіонах у межах Програми з відновлення України за підтримки Європейського інвестиційного банку. Цей напрям фінансування передбачає підтримку відновлювальних проєктів, однак сам факт виділення коштів не дає підстав стверджувати, що вони повністю компенсують можливе скорочення ресурсів місцевих бюджетів у 2027 році.
Подальша оцінка бюджетних змін залежатиме від оприлюднення детальних розрахунків уряду та остаточного тексту закону про державний бюджет. Зокрема, важливо встановити, як запропонований перерозподіл позначиться на фінансуванні комунальних послуг, підготовці до зими та здатності громад підтримувати лікарні й інші об’єкти, необхідні для населення.
