Болгарія наклала вето на 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії. Про це прем’єр-міністр країни Румен Радев заявив перед початком саміту ЄС у Брюсселі. За його словами, Софія готова підтримувати лише ті обмеження, які можуть сприяти наближенню мирних переговорів між Росією та Україною, тоді як запропонований пакет санкцій, на думку болгарської сторони, не відповідає цій меті та створює додаткові ризики для національної економіки.
Радев пояснив, що однією з головних причин рішення стало можливе негативне відображення нових санкцій на роботі єдиного в Болгарії нафтопереробного заводу, який експлуатує компанія Lukoil. За оцінкою уряду, запропоновані обмеження можуть поставити під загрозу стабільність функціонування стратегічного підприємства, яке забезпечує значну частину внутрішнього ринку нафтопродуктами. Болгарський прем’єр наголосив, що уряд не готовий підтримувати рішення, здатні завдати суттєвих економічних збитків країні.
Ще одним спірним пунктом нового санкційного пакета стало включення до списку санкцій патріарха Кирила. Софія виступила проти такого кроку, вважаючи його недоцільним. За словами Радева, його позиція пов’язана не з особою предстоятеля Російської православної церкви, а з можливими наслідками такого рішення для мільйонів вірян східного православ’я.
«Мені не важливий патріарх, мені важливо, що він — предстоятель Російської православної церкви, яка є східно-православною, як і наша. І мене хвилюють мільйони людей, які є частиною цієї церкви», — заявив прем’єр-міністр Болгарії.
Рішення Софії означає, що затвердження нового пакета санкцій може бути відкладене. Для ухвалення санкційних рішень у межах Європейського Союзу необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів, тому заперечення хоча б однієї країни фактично блокує їхнє набуття чинності. Це змушує учасників переговорів шукати компромісні формулювання або переглядати окремі положення документа.
Позиція Болгарії свідчить про збереження розбіжностей усередині ЄС щодо подальшого посилення санкційного тиску на Росію. Частина країн виступає за розширення обмежень, тоді як окремі держави наголошують на необхідності враховувати економічні наслідки для власних ринків та енергетичної безпеки. Саме питання енергетики залишається одним із найчутливіших під час обговорення нових санкційних пакетів.
Європейський Союз запровадив проти Росії вже двадцять пакетів санкцій після початку повномасштабної війни проти України. Новий пакет передбачає подальше посилення економічного та політичного тиску, однак його остаточна доля залежатиме від того, чи вдасться країнам-членам досягти консенсусу щодо спірних положень, які стали предметом заперечень з боку Болгарії.
