Андрій Гаваші — колишній воротар київського «Динамо», футболіст ужгородського «Спартака» та «Верховини», а також багаторічний футбольний функціонер Закарпаття. Він народився 24 лютого 1939 року в Ужгороді й розпочав професійну кар’єру ще в юному віці. У 1959 році Гаваші перейшов до київського «Динамо» разом із Йожефом Сабо та Василем Турянчиком. У столичній команді він був дублером Олега Макарова та провів 16 офіційних матчів. 4 вересня 2026 року Андрій Гаваші помер на 88-му році життя, а 7 вересня його провели в останню путь у Перечині.
Біографія
Андрій Андрійович Гаваші народився в Ужгороді. Футболом почав займатися в юнацькій команді місцевого «Спартака». У 1956 році тренер Михайло Михалина запросив юного гравця до основної команди, яка виступала в чемпіонаті СРСР. У 17 років Гаваші дебютував на дорослому рівні. На початку кар’єри він міг грати не лише воротарем, а й польовим футболістом.
У 1959 році Гаваші опинився в київському «Динамо». Разом із ним до столиці переїхали інші закарпатські футболісти — Йожеф Сабо та Василь Турянчик. Перший сезон став для воротаря особливо важливим: через травму основного голкіпера Олега Макарова Гаваші отримав можливість виходити у складі киян. Його дебют за «Динамо» відбувся 1 червня 1959 року в товариському матчі проти лондонського «Тоттенгем Готспур». Загалом за київський клуб він провів 16 матчів.
У 1959 році Гаваші також потрапив до поля зору тренерів збірної СРСР. Його включили до списку кандидатів на підготовчому етапі до Олімпійських ігор. Перечинська міська рада у біографічній довідці також зазначає, що футболіст виступав за другу збірну СРСР.
Після київського періоду Гаваші повернувся до Ужгорода. Він продовжив виступати за місцеву команду, яка згодом отримала назву «Верховина». Особливістю цього етапу стало те, що футболіст знову використовував універсальність і виходив не лише у воротах. У 1961 році він грав у нападі, забив п’ять м’ячів і став найкращим бомбардиром команди. Ігрову кар’єру Гаваші завершив у 1966 році у 27-річному віці.
Паралельно зі спортом він здобував освіту. Гаваші закінчив фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «ядерна фізика» у 1964 році. Після завершення футбольної кар’єри працював у промисловості: понад два десятиліття був технологом та інженером, зокрема на підприємствах Закарпаття і в конструкторському бюро заводу «Стеатит».
Повернення до футбольної роботи відбулося через суддівство, інспектування матчів і адміністративну діяльність. У 1992–1994 роках Гаваші очолював відділ молоді та спорту Перечинської районної державної адміністрації. У березні 1995 року його обрали головою Федерації футболу Закарпаття. На цій посаді він працював до 2006 року. Пізніше залишався залученим до футбольного управління та був делегатом на матчах найвищого рівня.
У 2000 році Гаваші став членом виконкому Федерації футболу України та виконував обов’язки заступника голови ради регіонів, опікуючись західними областями. За багаторічну діяльність у спорті він отримав звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України». Також його внесли до символічної збірної Закарпаття всіх часів.
Цікаві факти
Одна з найцікавіших деталей кар’єри Гаваші пов’язана з його роллю дублера Олега Макарова. У період виступів за «Динамо» він опинився в команді першої «золотої» генерації клубу, але через недостатню кількість матчів не отримав срібної медалі чемпіонату 1960 року. Після повернення до Ужгорода він також втратив можливість стати чемпіоном СРСР разом із «Динамо» у 1961 році. Офіційний сайт київського клубу окремо згадує цю обставину у матеріалі про футболіста.
Уболівальники «Динамо» свого часу дали Гаваші прізвисько «балерина» через його манеру гри та яскраву футбольну форму. Це прізвисько в київській команді використовували також щодо Валерія Лобановського. Водночас офіційна історія клубу підкреслює, що саме в період травми Макарова Гаваші отримав важливий шанс проявити себе на найвищому рівні.
Ще одна незвичайна сторінка — його результативність у ролі нападника. За спогадами Гаваші, він умів виконувати штрафні удари та однажды забив «Чорноморцю» три м’ячі в одному матчі. В одному з інтерв’ю футболіст порівнював техніку свого удару з манерою Роберто Карлоса, хоча сам грав переважно правою ногою.
Життя Гаваші було тісно пов’язане з Перечином. Після завершення професійної кар’єри він працював у місті, очолював місцеві спортивні структури та займався аматорським футболом. У 2016 році Перечинська міська рада присвоїла йому звання Почесного громадянина міста.
У 2016 році Гаваші переніс інсульт і після цього тривалий час відновлювався. Останні роки він прожив у Перечині. За даними спортивних джерел і Закарпатської асоціації футболу, 4 вересня 2026 року футболіст помер, а похорон відбувся 7 вересня.
Ім’я Гаваші продовжило жити у дитячому футболі ще за його життя. На Закарпатті з 2014 року проводять юнацький турнір на його честь. У серпні 2026 року відбувся вже десятий турнір, у якому взяли участь 24 команди у вікових категоріях U-15 та U-17. Змагання проводяться для юних футболістів і стали одним із постійних спортивних заходів регіону.
У відкритих біографічних матеріалах також є відомості про родину Гаваші. Його дружина Нора Василівна працювала завідувачкою акушерсько-гінекологічного відділення у Перечині; подружжя виховало доньку Нору, яка закінчила Київський політехнічний інститут. У Гаваші було двоє онуків — Петро та Євген.
Відповіді на питання про Андрія Гаваші
Коли народився Андрій Гаваші?
Андрій Гаваші народився 24 лютого 1939 року в Ужгороді. На момент народження місто мало іншу державну належність, але в сучасних біографіях його називають уродженцем Ужгорода. Футболіст помер 4 вересня 2026 року на 88-му році життя.
За який клуб грав Андрій Гаваші?
Найвідомішим клубом у його професійній кар’єрі стало київське «Динамо». За столичну команду він виступав у 1959–1960 роках і провів 16 матчів. До та після київського періоду Гаваші грав за команди Ужгорода, зокрема «Спартак» і «Верховину».
Чи був Андрій Гаваші воротарем збірної СРСР?
Гаваші розглядався як кандидат до збірної СРСР і входив до її розширеного списку під час підготовки до Олімпійських ігор. Перечинська міська рада також зазначає його виступи за другу збірну СРСР. На клубному рівні найбільш помітним періодом для нього став час у київському «Динамо».
Чому Андрія Гаваші називають не лише воротарем?
У різні періоди кар’єри Гаваші виходив на поле як нападник. Найяскравішим прикладом став 1961 рік, коли він забив п’ять голів за «Верховину» і став найкращим бомбардиром команди. Така універсальність була однією з незвичних рис його футбольної кар’єри.
Де жив Андрій Гаваші в останні роки?
Останні роки життя Гаваші провів у Перечині на Закарпатті. У 2016 році він отримав звання Почесного громадянина міста. Після смерті 4 вересня 2026 року його поховали в Перечині 7 вересня.
