Керівник канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький використав термін «Східна Малопольща» щодо території Західної України, коментуючи питання історичної пам’яті та оцінку подій Волинської трагедії. Заяву було оприлюднено після вступу на посаду президента Польщі Кароля Навроцького, який і раніше застосовував аналогічне формулювання у своїх публічних виступах.
В тему: У Європарламенті запропонували пов’язати Волинську трагедію зі вступом України до ЄС
Збігнєв Богуцький заявив, що «прославлення Бандери і злочинців, які вчинили нелюдські злочини та геноцид на Волині й у Східній Малопольщі — це не той шлях, який веде до Заходу, до світу цивілізації, спільних європейських і трансатлантичних цінностей». Саме використання терміна «Східна Малопольща» привернуло увагу, оскільки в українській офіційній та науковій традиції для цих територій застосовуються назви «Західна Україна» або «Східна Галичина».
Кароль Навроцький використовував поняття «Східна Малопольща» ще до обрання президентом, коли очолював польський Інститут національної пам’яті. У своїх виступах він послідовно називав так українську Галичину, посилаючись на польську історичну традицію міжвоєнного періоду. Після його перемоги на президентських виборах тема історичної пам’яті та польсько-українського діалогу знову стала однією з ключових у двосторонніх відносинах.
Термін «Східна Малопольща» використовувався в Польщі у 1918–1939 роках для позначення територій, що входили до складу Другої Речі Посполитої після завершення польсько-української війни. У той період офіційна влада віддавала перевагу саме цій назві, тоді як публічне використання визначень «Східна Галичина» або «Західна Україна» було обмеженим.
Питання історичної пам’яті останнім часом дедалі частіше стає предметом політичних дискусій між Києвом і Варшавою. Польська сторона наполягає на продовженні ексгумацій жертв Волинської трагедії, увічненні їхньої пам’яті та розвитку двостороннього історичного діалогу. Україна зі свого боку неодноразово заявляла про готовність до спільної роботи істориків і компетентних органів, наголошуючи на необхідності комплексного вивчення подій минулого.
Останніми днями історична тематика отримала й новий політичний вимір у європейських інституціях. До доповіді щодо європейської інтеграції України була запропонована поправка, яка передбачає врахування прогресу в питаннях визнання та вшанування жертв Волинської трагедії під час оцінки переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. Якщо документ отримає підтримку, історичний діалог між Україною та Польщею може стати одним із факторів, що враховуватимуться під час подальшого просування євроінтеграції.
Використання історичних назв територій залишається предметом чутливої політичної та суспільної дискусії. Для Польщі термін «Східна Малопольща» є частиною історичної адміністративної традиції міжвоєнного періоду, тоді як в Україні його застосування нерідко сприймається як відображення польського історичного підходу до регіону. Подальший розвиток польсько-українського діалогу залежатиме від позицій обох держав щодо складних сторінок спільної історії та готовності продовжувати роботу істориків і профільних установ.
