У Європейському парламенті зареєстрували поправку до доповіді про євроінтеграцію України, яка пропонує враховувати питання Волинської трагедії під час оцінки прогресу Києва на шляху до членства в Європейському Союзі. Ініціатива передбачає, що процес вступу України до ЄС має супроводжуватися визнанням пам’яті жертв, продовженням польсько-українського історичного діалогу та проведенням ексгумаційних робіт.
В тему: Волинська трагедія: на Львівщині завершили пошуки жертв
Відповідний текст оприлюднено у матеріалах Європейського парламенту. У запропонованій поправці зазначено, що європейська інтеграція України повинна відбуватися разом із «повним визнанням і належним увічненням пам’яті жертв Волинської трагедії», а також із розвитком співпраці між Україною та Польщею у питаннях історичної пам’яті. Документ також містить згадку про необхідність продовження ексгумаційних робіт і двостороннього історичного діалогу.
Ініціатива походить від депутатів найбільшої політичної групи Європейського парламенту — Європейської народної партії. До цієї фракції входить, зокрема, польська партія «Громадянська платформа», яку очолює прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Також саме до Європейської народної партії належить президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
У разі підтримки поправки під час голосування вона може стати першим випадком, коли історичне питання між Україною та Польщею буде прямо згадане у документі, що стосується оцінки переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Водночас сама поправка не означає автоматичної зміни процедури розширення ЄС або запровадження нових юридично обов’язкових критеріїв членства. Остаточний зміст доповіді визначатиметься після розгляду всіх поданих змін та голосування депутатів.
Питання Волинської трагедії протягом багатьох років залишається одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин. Останніми роками Київ і Варшава активізували співпрацю у сфері історичної пам’яті, зокрема щодо проведення пошукових та ексгумаційних робіт, однак окремі політичні сили в Польщі продовжують наполягати на більш чіткому врегулюванні цього питання в міждержавному діалозі.
Раніше обраний президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що питання історичної пам’яті, зокрема ставлення до діячів ОУН і УПА, має залишатися одним із елементів польської позиції під час обговорення майбутнього членства України в Європейському Союзі. Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності продовження спільної роботи істориків і проведення конструктивного діалогу без політизації історичних подій.
Переговори про вступ України до Європейського Союзу офіційно розпочалися після рішення держав-членів ЄС про відкриття переговорного процесу. На кожному етапі оцінюється виконання країною-кандидатом політичних, економічних та правових критеріїв. Поява нової поправки свідчить про те, що питання історичної пам’яті може залишатися предметом політичних дискусій під час подальшого розгляду євроінтеграційного досьє України.
