Конституційний суд України 24 червня визнав неконституційною норму Кримінального процесуального кодексу, яка передбачала безальтернативне тримання під вартою у справах щодо низки військових злочинів, зокрема самовільного залишення частини (СЗЧ), дезертирства та непокори, у справі за скаргою військовослужбовця Сергія Гнезділова, який раніше самовільно залишив частину, повідомив суд. Рішення стосується періоду дії воєнного стану, коли підозрюваних за цими статтями автоматично відправляли під арешт без альтернативних запобіжних заходів.
Йдеться про статті, що охоплюють самовільне залишення поля бою, відмову виконувати наказ, опір начальнику, погрози командиру, а також інші порушення військової дисципліни. До ухвалення рішення суду слідчі та суди під час воєнного стану були позбавлені можливості обирати інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, незалежно від обставин конкретної справи чи особи підозрюваного.
У мотивувальній частині рішення КСУ зазначив, що така конструкція норми порушує конституційні гарантії прав і свобод людини, оскільки фактично виключає судову дискрецію при визначенні запобіжного заходу. Суд наголосив, що автоматичне застосування найсуворішого запобіжного заходу суперечить принципу індивідуального підходу та не дозволяє враховувати ступінь ризиків у кожній конкретній справі.
Рішення ухвалене за скаргою Сергія Гнезділова, який звернувся до Конституційного суду після притягнення до відповідальності за самовільне залишення військової частини. Його справа стала однією з тих, що були використані для конституційного перегляду практики застосування запобіжних заходів у період воєнного стану, коли аналогічні провадження масово відкривалися щодо військовослужбовців.
За наявними даними, з початку повномасштабної війни в Україні було зареєстровано десятки тисяч кримінальних проваджень за статтями, пов’язаними із СЗЧ та дезертирством. Юристи відзначали, що саме ці категорії справ найчастіше супроводжувалися автоматичним обранням арешту як єдиного запобіжного заходу, що стало предметом критики з боку правозахисних організацій та частини правничої спільноти.
Конституційний суд водночас визначив відтермінування втрати чинності спірної норми на три місяці. Це означає, що протягом цього періоду чинний порядок застосування запобіжних заходів у відповідних категоріях справ зберігатиметься. Після завершення строку суди зможуть обирати альтернативні запобіжні заходи, включно із заставою чи особистим зобов’язанням, залежно від обставин провадження.
Очікується, що рішення КСУ вплине насамперед на практику розгляду справ щодо СЗЧ і дезертирства, які стали одними з наймасовіших категорій кримінальних проваджень у період воєнного стану. Правники прогнозують перегляд підходів судів до обрання запобіжних заходів у цих справах після завершення перехідного періоду.
