Міжнародна група вчених уперше провела детальне дослідження рідкісної акули-шестизябрової широкорилої у її природному середовищі існування в глибоководних районах Атлантичного океану. Результати експедиції були оприлюднені в червні 2026 року та дозволили отримати нові дані про поведінку одного з найзагадковіших хижаків планети, якого через спосіб життя та значні глибини проживання надзвичайно складно спостерігати в дикій природі.
Об’єктом дослідження стала тупорила шестизяброва акула, яку вчені вважають одним із найдавніших представників сучасних акул. Цей вид існує мільйони років і зберіг низку анатомічних особливостей, характерних для доісторичних морських хижаків. На відміну від більшості сучасних акул, вона має шість пар зябрових щілин замість п’яти, що робить її важливим об’єктом для вивчення еволюції морських хребетних.
Спостереження проводилися за допомогою спеціальних підводних камер та супутникових міток, які дозволили простежити маршрути пересування тварин на великих глибинах. Дослідники зафіксували поведінку акул у природних умовах без втручання людини, що раніше майже не вдавалося через складність доступу до середовища їхнього проживання. Більшу частину часу ці хижаки перебувають на глибинах від кількох сотень до понад тисячі метрів.
Одним із головних відкриттів стало те, що акули регулярно здійснюють вертикальні міграції. У нічний час вони піднімаються ближче до поверхні океану для пошуку здобичі, а вдень повертаються у темні глибоководні зони. Така поведінка дозволяє їм ефективніше використовувати доступні харчові ресурси та уникати конкуренції з іншими великими хижаками.
Науковців також здивувала активність риб. Раніше вважалося, що шестизяброві акули ведуть переважно повільний спосіб життя та економлять енергію через умови глибоководного середовища. Нові дані показали, що тварини можуть долати значні відстані та демонструвати більш складну поведінку під час полювання, ніж припускали попередні дослідження.
Під час спостережень було зафіксовано декілька особин різного віку, що дозволило вченим отримати додаткові відомості про структуру популяції. Через повільне зростання та пізнє досягнення статевої зрілості цей вид вважається вразливим до впливу людської діяльності. Саме тому інформація про чисельність і спосіб життя акул має важливе значення для розробки заходів із їхнього збереження.
Дослідники зазначають, що глибоководні екосистеми залишаються одними з найменш вивчених на Землі. Більшість знань про шестизябрових акул досі базувалася на випадкових виловах або короткочасних спостереженнях. Нові результати дають змогу краще зрозуміти роль цих хижаків у морських харчових ланцюгах та оцінити вплив змін клімату й рибальства на їхні популяції.
Фахівці вважають, що подальше використання сучасних технологій спостереження дозволить отримати ще більше інформації про життя глибоководних видів. Отримані дані вже називають одним із найважливіших досягнень у дослідженні давніх акул за останні роки, оскільки вони відкривають нові можливості для вивчення океану та еволюції морських хижаків.
