У Києві 29 жовтня презентували національний шрифт Zakon, який планують поступово впроваджувати в державних установах України для оформлення офіційних документів, грамот, наказів і нормативно-правових актів. Гарнітуру створили українські дизайнери на основі історичної спадщини вітчизняного літерництва. Проєкт ініціював голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а реалізувало Міністерство культури за підтримки компанії Work.ua. На першому етапі шрифт тестуватимуть у державних установах, а після завершення випробувань уряд має затвердити нормативні акти для його використання як єдиного державного шрифту. Ініціатива покликана сформувати впізнаваний візуальний стиль державних інституцій і поступово відмовитися від шрифтів російського походження в офіційному оформленні.
Презентація Zakon відбулася під час форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних». Стефанчук наголосив, що державна ідентичність проявляється не лише в законодавстві та символіці, а й у повсякденних рішеннях, зокрема в оформленні документів. За його словами, створення власного шрифту є частиною процесу, у межах якого держава розвиває власну культурну традицію та сучасний дизайн.
Міністерка культури Тетяна Бережна повідомила, що перехід на нову гарнітуру відбуватиметься поступово. Наразі триває тестування, після якого Кабінет міністрів має ухвалити нормативні акти щодо затвердження шрифту як єдиного державного. До завершення цього процесу Zakon випробовуватимуть у роботі з документами, а отримані відгуки використають для вдосконалення розробки.
На першому етапі державні установи зможуть застосовувати Zakon Text для підготовки службових листів, наказів, бланків та інших матеріалів. Міністерство культури має надати установам шрифт та інструкцію зі встановлення. Водночас масової заміни вже виготовлених табличок, бланків та інших матеріалів не планують, тому перехід не повинен вимагати додаткових витрат на оновлення наявного оформлення.
Окремий напрям роботи — використання Zakon під час офіційного оприлюднення нормативно-правових актів. Для цього створили спеціальну гарнітуру Zakon Letterpress, призначену для друку оригіналів законів, постанов та інших документів Верховної Ради. Міністерство культури працює над нормативним врегулюванням такого застосування.
Розробники передбачили три гарнітури з різним призначенням. Zakon Text призначена для повсякденного діловодства та доступна для вільного використання. Zakon Decor створили для оформлення урочистих документів, відзнак і написів. Zakon Letterpress використовуватимуть для нормативно-правових актів парламенту. Дві останні гарнітури поширюються за закритою ліцензією для обмеженого кола користувачів. Родина шрифтів має чотири накреслення: звичайне, курсивне, напівжирне та напівжирне курсивне.
Візуальну основу Zakon сформували з урахуванням робіт шести майстрів українського літерництва: Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Якова Гніздовського, Роберта Лісовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника. Їхні розробки охоплюють українську книжкову графіку, каліграфію, оформлення державних символів і розвиток кириличної типографіки. Автори нового шрифту поєднали ці традиції із сучасними вимогами до читабельності та використання текстів у державному документообігу.
Серед характерних елементів Zakon — асиметричні зарубки, ромбоподібні крапки над літерами «і» та «ї», а також графічне рішення для літери «й», натхненне традицією Георгія Нарбута. Шрифт розробляли як класичну українську антикву, що має поєднувати національні особливості з європейськими принципами типографіки. Завданням було створити не декоративний елемент, а гарнітуру, придатну для регулярного використання в офіційних матеріалах.
Над проєктом працювали четверо українських шрифтових дизайнерів: Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев та Андрій Шевченко. Керівником став військовослужбовець Тарас Іщик, відомий роботою над графічним стилем Збройних сил України. Команда об’єднала досвід у каліграфії, дослідженні історичної типографіки та створенні сучасних шрифтів для державних і суспільних проєктів.
Потреба в новій гарнітурі пов’язана з тим, що в українських установах досі використовують шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg, а також гарнітури, адаптовані для кирилиці російськими розробниками. Вони трапляються на грамотах, дипломах, подяках, відзнаках і табличках. Створення Zakon має дати установам альтернативу, засновану на українській графічній спадщині, без необхідності відмовлятися від звичних форматів діловодства.
Правовою передумовою проєкту стала постанова Верховної Ради від 15 січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави». Документ передбачив заходи для зміцнення позицій державної мови в суспільному просторі, зокрема розроблення єдиного стандарту шрифтового оформлення оригіналів законів, постанов та інших актів парламенту. Подальше впровадження Zakon залежатиме від результатів тестування й урядових рішень, які визначать порядок його застосування в державних документах.
