Котельня під Обуховом. Ніч, злива, а зранку — обгорілий прилад сигналізації й плата зв’язку поруч, чорні, ніби хтось пускав бенгальські вогні. Блискавкозахист на даху стояв, акуратний, навіть свіжопофарбований. Господар розводив руками: «То він же є!»
Є. Тільки заземлення ніхто не міряв так давно, що ніхто не міг сказати, коли востаннє. Тоді я вперше по-справжньому зрозумів: стрижень на даху — півсправи.
Система захисту від блискавки: стрижень на даху — лише половина
Якщо зовсім просто, система захисту від блискавки має дві половини. Перша на вулиці: приймач, спуски по стіні, заземлення в землі. Друга всередині, і про неї замовники згадують, щойно щось згоріло, — це обмежувачі перенапруг у щитах і на лініях зв’язку. Системи блискавкозахисту без другої половини нагадують двері з трьома замками при відчиненому вікні.
Бачив обидва варіанти в одного власника, з різницею в кілька років. Спершу не було внутрішнього захисту. Потім з’явився, але заземлення «поїхало». Він мені каже: «Ти ж обіцяв, що буде добре». Я не обіцяв. Я казав, що буде добре, якщо перевіряти.
Мегомметр і заземлення — не одне й те саме
Тут плутають навіть досвідчені люди. Мегомметром міряють опір ізоляції — чи не «тече» проводка. Заземлення міряють іншим приладом і за іншою схемою; спробувати замінити одне іншим — все одно що міряти температуру лінійкою. Зате запит «вимірювання опору ізоляції ціна, мегомметром» набирають постійно, і зрозуміло чому: хочеться побачити цифру. Тільки цифри не буде, поки я не побачу об’єкт. Магазин на одну кімнату — це одне, склад з десятками ліній — зовсім інше. Назвати суму наосліп було б нечесно.
З практики: заземлення потрібно міряти не лише після монтажу, а й періодично. Ґрунт підсихає, з’єднання окислюються — і те, що було в нормі при здачі, за якийсь час може з неї вийти.
Приклад: на складі під Києвом заземлення виміряли одразу після монтажу, результат був бездоганний. Наступного літа, після довгої посухи, прилад показав зовсім інше: ґрунт навколо електродів висох. Нічого не зламалося — але тільки тому, що гроза не прийшла вчасно. Відтоді фраза «ми ж міряли» мене не заспокоює. Міряли коли?
Що ховається за запитом «система блискавкозахисту Київ»
Набираєш у пошуку «система блискавкозахисту Київ» — і перед тобою стіна пропозицій. Хтось пише навіть «системи безпеки блискавкозахист», ніби це одна послуга разом з охороною. Ні. Охорона — одне, блискавка — інше.
Я б у виконавця спитав три речі. Приїде на огляд? Дасть проєкт? Зробить вимірювання після монтажу й залишить протокол, а не усне «все гаразд»? Коли у відповідь чуєш «поставимо за день, без паперів» — це перше, що я викреслюю зі списку. Не раз бачив, чим такі історії закінчуються: через рік-два виконавця вже не знайти.
Пожежна безпека — сусід, якого забувають
Система протипожежного захисту й блискавкозахист живуть через стіну. У пошуку пишуть «автоматичні системи протипожежного захисту це», а відповідь прозаїчна: сигналізація, оповіщування, гасіння, димовидалення. Саме вони першими страждають від перенапруг. Системи протипожежного захисту та пожежної сигналізації проєктують під конкретний об’єкт, і вимоги до системи протипожежного захисту будівель для готелю та для цеху відрізняються. Головний нормативний акт тут — ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Читається він непросто, зізнаюся.
Проектування систем протипожежного захисту без думки про блискавку — типова помилка. Технічні рішення системи протипожежного захисту мають передбачати захист ліній від перенапруг, і закласти його одразу значно дешевше, ніж доточувати після першої грози. Технічне обслуговування систем протипожежного захисту я б поєднував з перевіркою блискавкозахисту: один візит замість двох, а шансів щось пропустити менше.
Є думка, що малим об’єктам внутрішній захист від перенапруг не потрібен. Ну, частково так — якщо всередині немає електроніки, яку шкода втратити. А багато ви знаєте об’єктів без сигналізації чи камер? Я вже майже не зустрічаю.
