Кабінет Міністрів України 23 жовтня зменшив граничну частку бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу до 95%. Водночас уряд створив Координаційний центр з організації бронювання, який погоджуватиме збільшення квот понад 50% і братиме участь у перегляді критеріїв критичності підприємств. Про ухвалені рішення 24 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля.
Новий ліміт визначає максимальну частку військовозобов’язаних працівників, яких відповідні підприємства можуть забронювати в межах установленої квоти. Водночас зміни не повинні обмежувати бронювання фахівців, без яких неможливо забезпечувати виробничі процеси, виконувати оборонні контракти та проводити оперативні, ремонтні й аварійно-відновлювальні роботи.
У Мінекономіки пояснили, що працівників, які безпосередньо забезпечують ці функції, бронюватимуть у повному обсязі. Керівники підприємств самостійно визначатимуть, кого включати до списків у межах установленого ліміту. Таким чином, скорочення доступної квоти насамперед стосуватиметься допоміжного та обслуговуючого персоналу, а не фахівців, залучених до виконання критично важливих завдань.
До розрахунку граничної частки заброньованих також зараховуватимуть громадян, які мають відстрочку від мобілізації з інших передбачених законодавством підстав. Зокрема, йдеться про багатодітних батьків та опікунів. Це означає, що під час визначення доступного обсягу бронювання підприємствам доведеться враховувати не лише працівників, оформлених за цією процедурою, а й відповідних військовозобов’язаних, які вже мають відстрочку.
Окремим рішенням уряд створив Координаційний центр з організації бронювання. Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну, до роботи якого залучатимуть представників державних структур, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та функціонування критичної інфраструктури. Співголовами центру визначено заступника міністра економіки та довкілля і заступника міністра оборони.
Одним із ключових завдань нового органу стане погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%. Також центр розглядатиме звернення державних органів щодо визначення підприємств критично важливими, узгоджуватиме галузеві й регіональні критерії та надаватиме рекомендації щодо їх удосконалення. За наявності відповідних підстав, зокрема отриманих від правоохоронних органів, він зможе рекомендувати скасування статусу критично важливого підприємства.
Звернення державних органів центр має розглядати протягом місяця. Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, пропозиції та рекомендації повинні надаватися не пізніше ніж за сім робочих днів із дня отримання звернення. При цьому остаточні рішення про визнання підприємств критично важливими залишатимуться в компетенції уповноважених державних органів.
Уряд також уточнив визначення критичної важливості підприємств. Після набрання змінами чинності центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні протягом 10 днів переглянути галузеві й регіональні критерії відповідно до оновлених вимог. Нові редакції критеріїв погоджуватиме Координаційний центр.
У Мінекономіки наголосили, що перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування або повторного перегляду статусу всіх підприємств, які раніше отримали відповідне визнання. Компанії, критичність яких підтверджується критеріями, що залишаться без змін, збережуть свій статус. Водночас підприємствам і державним органам доведеться враховувати оновлені вимоги під час подальшого підтвердження критичної важливості.
Рішення уряду змінює порядок узгодження підвищених квот бронювання. Раніше збільшення граничних обсягів погоджувала міжвідомча робоча група під головуванням міністра оборони, тоді як галузеві й регіональні критерії встановлювали уповноважені органи влади за погодженням із Міноборони та Мінекономіки. Тепер до цього процесу долучатиметься новий координаційний орган, який має забезпечити узгодження рішень між відомствами.
Для підприємств енергетики та оборонної промисловості практичне значення змін залежатиме від розподілу персоналу за функціями та від того, які посади керівництво визнає необхідними для безперервної роботи. Водночас можливість погодити бронювання понад базову квоту потребуватиме проходження додаткової процедури. Остаточне застосування нових правил залежатиме від набрання чинності відповідними змінами та оновлення критеріїв уповноваженими органами.
