Білий дім намагається відновити переговори про мирну угоду між Україною та Росією, запропонувавши сторонам пакет політичних, економічних та енергетичних домовленостей. Він передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі, інвестиції для України та перспективу вступу до Європейського Союзу в обмін на відмову від членства в НАТО, а також послаблення санкцій проти РФ і відновлення газових поставок до Європи. Про це пише The Economist із посиланням на українських посадовців.
За інформацією співрозмовників видання, запропонована модель передбачає взаємні поступки, які мають створити для Києва та Москви стимули погодитися на врегулювання. Водночас у публікації не уточнюється, хто саме контролюватиме демілітаризовану зону на Донбасі — Україна, Росія чи третя сторона. Не повідомляється також, чи погодили сторони конкретні параметри її створення та порядок відведення військ.
Економічна частина можливих домовленостей передбачає відновлення ділових відносин між Росією та американськими компаніями, зняття санкцій і нормалізацію політичних контактів. Окремим пунктом називають повернення російського газу на європейський ринок і відновлення роботи газопроводу «Північний потік». Умови скасування обмежень, строки реалізації цих пропозицій та механізми контролю за виконанням домовленостей у доступному описі плану не наведені.
Україні, за даними The Economist, пропонують інвестиційний пакет для економічного розвитку та перспективу членства в ЄС. Натомість Київ має відмовитися від вступу до НАТО. При цьому не уточнюється, який обсяг фінансування може передбачати пакет, хто його надаватиме та які гарантії безпеки отримала б Україна в разі відмови від членства в Альянсі.
Українські переговорники побоюються, що представники адміністрації президента США Дональда Трампа можуть почати укладати вигідні економічні угоди з Росією ще до завершення війни. Один з українських чиновників, якого цитує видання, пояснив підхід американської сторони словами: «З їхньої точки зору: навіщо чекати й втрачати час? Час — гроші».
The Economist пов’язує ці побоювання з позицією Трампа у відносинах із російським президентом Володимиром Путіним та українським президентом Володимиром Зеленським. За оцінкою видання, американський лідер знову продемонстрував більшу прихильність до Путіна, тоді як конфронтаційна риторика Зеленського посилила напруженість у відносинах із Вашингтоном.
Автори публікації припускають, що український президент може розраховувати на ослаблення політичних позицій Трампа в разі поразки республіканців на проміжних виборах у Конгрес США. Водночас видання застерігає, що такий розрахунок може виявитися хибним. Один із конгресменів, із яким спілкувалося видання, заявив, що посилення розслідувань щодо Трампа з боку Конгресу, контрольованого демократами, може зробити американського президента агресивнішим у зовнішній політиці. За словами співрозмовника, це не сприятиме інтересам України.
Поки що оприлюднені деталі не свідчать про досягнення остаточної домовленості між Києвом, Москвою та Вашингтоном. Невирішеними залишаються питання контролю над демілітаризованою зоною, територіального статусу Донбасу, гарантій безпеки для України та послідовності виконання можливих зобов’язань. Також немає підтвердження, що Росія погодилася на запропоновані умови або що українська сторона прийняла вимогу щодо відмови від НАТО.
Дискусії про економічні стимули для припинення війни відбуваються на тлі окремих контактів США та Росії щодо енергетики. За даними Reuters від 8 жовтня, американські та російські представники обговорювали потенційні угоди навколо газопроводів «Північний потік» із можливою участю інвесторів зі США. Реалізація таких планів стикається із санкційними обмеженнями, запереченнями частини європейських держав і питанням майбутнього енергетичної залежності Європи від Росії.
Перспектива вступу до ЄС також не може бути забезпечена лише двосторонньою домовленістю Вашингтона й Києва. Рішення про розширення Євросоюзу ухвалюють держави-члени відповідно до процедур вступу, які передбачають виконання кандидатами політичних та економічних критеріїв. Тому можливий мирний пакет потребуватиме не лише згоди України та Росії, а й окремих рішень європейських партнерів щодо членства, санкційної політики та енергетичної співпраці.
