Американська компанія Astrolab готує місяцехід FLIP до місії на південний полюс Місяця, під час якої вперше на місячній поверхні планують випробувати суперкомп’ютер зі штучним інтелектом. Запуск апарата на посадковому модулі Griffin запланований на кінець 2026 року в межах програми NASA «Артеміда». На борту FLIP працюватиме Spaceborne Computer-4, розроблений компанією Hewlett Packard Enterprise (HPE) для обчислень у космічних умовах.
Місія Griffin-1 має перевірити, чи здатне потужне обчислювальне обладнання працювати безпосередньо на Місяці, де техніка стикається з екстремальними перепадами температур, обмеженим доступом до енергії та складними умовами експлуатації. Отримані результати можуть допомогти визначити, які обчислювальні системи знадобляться для майбутніх дослідницьких комплексів і тривалішої присутності людей на супутнику Землі.
Spaceborne Computer-4 поєднує центральний процесор із графічним процесором, що дає змогу виконувати різні обчислювальні завдання, зокрема пов’язані з обробкою даних і застосуванням алгоритмів штучного інтелекту. Пристрій також має твердотільні накопичувачі SSD для збереження інформації, отриманої під час роботи. Важливою особливістю системи є компактність і відносно невелика вага, адже кожен додатковий кілограм обладнання впливає на вимоги до транспортування на Місяць.
Комп’ютер не має власної системи охолодження. Для відведення тепла планують використати систему охолодження самого місяцехода FLIP. Електроживлення забезпечуватимуть батареї та сонячні панелі, встановлені на колісному апараті. Така конфігурація дає змогу зменшити масу обладнання, але водночас робить роботу комп’ютера залежною від енергетичних можливостей ровера та умов навколишнього середовища.
Одним із головних випробувань стане робота під час місячної ночі. На Місяці вона триває приблизно 14 земних діб, протягом яких сонячні панелі не можуть виробляти електроенергію. До того ж поверхня зазнає значних температурних коливань між освітленими та затіненими періодами. Інженерам потрібно з’ясувати, чи зможе система пережити такі умови, зберегти дані та відновити роботу після перерв у доступному енергопостачанні. У матеріалі про місію зазначається, що комп’ютер має продовжувати функціонувати в напівавтономному режимі та витримати кілька місячних ночей.
Під час місії обчислювальна система оброблятиме візуальні дані, допомагатиме проводити автономні спостереження, а також виконувати завдання з навігації, картографування та аналізу рельєфу. Це може дати змогу перевірити, наскільки швидко апарат здатен аналізувати інформацію на місці, без необхідності передавати всі дані на Землю й чекати на результати обробки. Водночас конкретні сценарії застосування штучного інтелекту поки не деталізовані.
Можливість обробляти інформацію безпосередньо на поверхні Місяця важлива для майбутніх дослідницьких місій. Зв’язок із Землею має затримку, а передавання великих обсягів даних потребує часу та ресурсів. Якщо комп’ютер зможе оперативно оцінювати зображення й показники датчиків, майбутні місяцеходи потенційно отримають змогу швидше визначати цікаві для дослідження об’єкти, коригувати маршрути та відбирати найважливіші дані для передавання на Землю.
Водночас місія має експериментальний характер. Вона не означає, що на Місяці вже створено повноцінну інфраструктуру для роботи автономних обчислювальних систем. Результат залежатиме від того, як обладнання витримуватиме радіаційне навантаження, температурні перепади, обмеження енергопостачання та інші чинники космічного середовища. Детальні результати випробувань і терміни можливого практичного використання технології поки не оголошені.
Програма NASA «Артеміда» передбачає повернення астронавтів на Місяць і поступовий розвиток інфраструктури для триваліших місій. Південний полюс цікавить науковців, зокрема через наявність ділянок постійної тіні, де можуть зберігатися водяний лід та інші леткі речовини. Їхнє дослідження важливе для оцінки ресурсів, які в майбутньому потенційно можна буде використовувати під час роботи екіпажів і розгортання місячних баз.
Випробування Spaceborne Computer-4 має показати, чи зможуть обчислювальні системи з елементами штучного інтелекту стати частиною такої інфраструктури. Однак до практичного використання технології в тривалих пілотованих місіях необхідно підтвердити її надійність, автономність і здатність працювати в умовах обмежених ресурсів.
