З 23 жовтня в Україні мають запрацювати нові правила, які спрощують виявлення банківських рахунків, депозитів та електронних гаманців боржників і дають змогу швидше переходити до арешту коштів та їх примусового стягнення. Зміни стосуються й громадян, які не сплатили штрафи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), розмір яких становить від 17 000 до 25 500 грн. Якщо штраф не сплатити в установлений строк, постанову можуть передати державному або приватному виконавцю.
Новий порядок має полегшити роботу виконавців під час пошуку активів осіб, щодо яких відкрито виконавче провадження. Йдеться не лише про кошти на поточних банківських рахунках, а й про депозити та електронні гаманці. Виявлення таких активів дає змогу визначити джерела, за рахунок яких можна виконати рішення про стягнення боргу.
Сам факт отримання штрафу від ТЦК не означає автоматичного списання коштів із банківської картки. Для примусового стягнення необхідно дотриматися передбаченої законом процедури. Якщо громадянин не сплачує штраф добровільно, уповноважений орган може передати постанову на виконання, після чого виконавець розпочинає передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості.
Після відкриття виконавчого провадження виконавець може встановлювати наявність коштів та іншого майна боржника, накладати арешт у визначеному законом порядку й організовувати примусове виконання рішення. Нові можливості пошуку активів мають скоротити час, необхідний для виявлення рахунків, однак конкретні дії залежать від обставин провадження та вимог законодавства.
Розмір штрафу залежить від обставин порушення та застосованої норми законодавства. У разі несплати суми вчасно боржник ризикує зіткнутися не лише з примусовим стягненням основного боргу, а й із додатковими витратами, пов’язаними з виконавчим провадженням. Зокрема, законодавство передбачає виконавчий збір або винагороду приватного виконавця залежно від того, хто здійснює стягнення та які правила застосовуються до конкретного рішення.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена протягом десяти днів у порядку, визначеному законодавством. Якщо особа не погоджується з рішенням ТЦК, важливо не пропустити встановлений строк і подати скаргу або звернення до суду відповідно до обставин справи. Саме по собі невдоволення штрафом або усне заперечення не зупиняє процедуру його виконання.
Якщо строк оскарження пропущено, можливість його поновлення залежить від наявності поважних причин і рішення компетентного органу. Тому громадянам, які не отримували постанову належним чином або не могли своєчасно звернутися по захист, варто зберігати документи, що підтверджують відповідні обставини. Правова оцінка кожної ситуації залежить від способу вручення постанови, дати, коли людина дізналася про неї, та інших матеріалів справи.
Окреме питання стосується коштів, які надходять на зарплатні та соціальні рахунки. Для підтвердження їхнього походження можуть знадобитися довідка роботодавця, виписка з банку або документи про призначення соціальних виплат. Такі документи допомагають встановити характер надходжень і визначити, чи поширюються на них законодавчі обмеження щодо стягнення. Водночас сам факт зарахування зарплати або соціальної допомоги на рахунок не означає автоматичного звільнення всіх коштів від арешту чи інших виконавчих заходів.
За загальним порядком, установленим Кодексом України про адміністративні правопорушення, штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із дня вручення постанови, якщо її не оскаржено. У разі несплати в цей строк документ передають до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. За правилами статті 308 КУпАП під час примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушень. Тому несвоєчасна сплата може суттєво збільшити суму зобов’язань.
Водночас арешт рахунків і стягнення коштів мають відбуватися в межах виконавчого провадження та з дотриманням установлених законом обмежень. Якщо боржник вважає, що виконавець арештував кошти, на які не можна звертати стягнення, він може надати документи про їхнє походження та скористатися передбаченими законом способами оскарження дій виконавця. Конкретні строки й порядок захисту залежать від того, на якому етапі перебуває справа.
