Хліб в Україні може подорожчати до 60% до кінця 2026 року через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру, збільшення витрат на електроенергію, зберігання та імпорт продуктів. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, пояснивши, що додаткові витрати виробників і торговельних мереж можуть позначитися на кінцевій вартості продукції для споживачів.
Одним з основних чинників подорожчання залишається нестабільна робота енергосистеми. Через російські удари підприємства змушені шукати альтернативні джерела електропостачання, щоб підтримувати виробничі процеси. Використання генераторів та іншого резервного обладнання збільшує витрати на пальне, обслуговування й забезпечення безперервної роботи підприємств.
Для хлібопекарської галузі безперебійне електропостачання має принципове значення. Виробництво охоплює підготовку тіста, його вистоювання, випікання, охолодження та пакування. Порушення окремих етапів може спричинити затримки постачання й додаткові витрати. Водночас підприємствам необхідно підтримувати виробничий цикл навіть під час відключень електроенергії, оскільки хліб належить до товарів повсякденного попиту.
Додаткове навантаження виникає на етапі реалізації продукції. Магазини також змушені враховувати витрати на резервне живлення, необхідне для роботи обладнання, освітлення та касових систем. Збільшення вартості експлуатації торговельних точок створює додаткові передумови для перегляду цін на товари, зокрема хлібобулочні вироби.
На вартість продукції можуть вплинути й витрати на зберігання. Виробникам і торговельним мережам необхідно забезпечувати належні умови для збереження продовольства, контролювати запаси та організовувати своєчасне доставлення. Подорожчання енергопостачання й логістики збільшує вартість операцій на різних етапах руху товару від виробника до покупця.
Ще одним чинником Марчук назвав імпорт продуктів. Витрати на придбання та доставлення імпортного продовольства можуть впливати на загальну структуру витрат учасників ринку. Значення мають вартість транспортування, умови зберігання та необхідність підтримувати запаси в умовах нестабільного енергопостачання. Сукупний вплив цих чинників створює додатковий тиск на продовольчі ціни.
Можливе подорожчання на 60% до кінця року слід розглядати як прогноз, а не як уже здійснене підвищення вартості хліба. Остаточна динаміка залежатиме від витрат підприємств, ситуації в енергетиці та зміни цін на необхідні ресурси. Без уточнення базового рівня цін і періоду порівняння також неможливо однозначно визначити, наскільки зросте вартість конкретних видів хлібобулочної продукції.
Для покупців підвищення цін на хліб може стати частиною ширшого збільшення витрат на продукти харчування. Водночас динаміка вартості окремих виробів може відрізнятися залежно від рецептури, витрат на виробництво, пакування, зберігання та доставлення. Тому зміна цін на один вид хліба не обов’язково відповідатиме середньому показнику в усій категорії.
Хлібопекарська галузь залежить не лише від вартості електроенергії, а й від цін на зерно, борошно, дріжджі, пакувальні матеріали та транспортні послуги. Навіть за стабільної вартості основної сировини збільшення витрат на виробництво й реалізацію може призводити до перегляду відпускних цін. В умовах енергетичних обмежень додаткового значення набувають можливості підприємств забезпечувати автономну роботу та підтримувати необхідні обсяги виробництва.
Питання про те, наскільки суттєво зміняться ціни до кінця 2026 року, залишається відкритим. Для оцінювання перспектив ринку необхідно враховувати тривалість і масштаб перебоїв в енергопостачанні, вартість резервної генерації, ситуацію із сировиною та логістикою. Прогнозоване зростання на 60% не означає, що хліб подорожчає на однакову величину в усіх регіонах і торговельних мережах.
