Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі 9 жовтня 2026 року нібито погрожували припинити обмін розвідувальними даними, якщо Київ не зупинить удари по російських нафтопереробних заводах. Про це повідомило видання Axios із посиланням на українського посадовця, обізнаного з перебігом зустрічі. Американська сторона заперечила, що погроза пролунала саме в такій формі.
За даними співрозмовника Axios, переговори тривали близько восьми годин і завершилися загостренням суперечностей між Вашингтоном і Києвом щодо українських атак на російську нафтопереробну інфраструктуру. Джерело видання пов’язало конфлікт із тим, що президент України Володимир Зеленський не погодився на неодноразові прохання американської адміністрації припинити такі удари.
Американський посадовець, коментуючи ситуацію Axios, заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи впливають не лише на економіку РФ, а й на інтереси Сполучених Штатів. За його словами, продовження ударів підриває політичну довіру, яку адміністрація Дональда Трампа намагалася вибудувати у відносинах із Зеленським протягом попередніх шести місяців. Водночас представник США не погодився з оцінкою, що Вашингтон висунув Україні ультиматум у формі прямої погрози відключити розвідувальну підтримку.
Зеленський в інтерв’ю Axios заявив, що домовленість Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального стала для нього несподіванкою. Український президент назвав її несправедливою поступкою Москві, оскільки послаблення економічного тиску на Росію не супроводжувалося оголошеними зобов’язаннями Кремля припинити атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
За інформацією видання, позиція Києва полягала в готовності зупинити удари по російських нафтопереробних заводах за умови, що Росія припинить атакувати українські електростанції. Однак Трамп, як зазначає Axios, наполягав на припиненні українських атак без аналогічної попередньої вимоги до Москви. Американська адміністрація розглядала удари по російських НПЗ також крізь призму внутрішніх економічних проблем США, зокрема високих цін на пальне.
Суперечка загострилася на тлі оголошеної Трампом домовленості з Путіним про постачання російського дизеля на американський і світовий ринки. Американський президент заявив про намір збільшити пропозицію пального та сприяти зниженню цін. Для Києва ця домовленість стала предметом критики через можливі додаткові доходи Росії від експорту енергоресурсів у період війни.
Під час переговорів у Маямі Віткофф і Кушнер також представили українській та європейській делегаціям пропозиції щодо післявоєнного відновлення України. За даними Axios, обговорювалися фінансування відбудови, підтримка української армії, покриття бюджетного дефіциту, можливий шлях вступу до Європейського Союзу та майбутні відносини Києва з НАТО. Таким чином, переговори охоплювали не лише припинення бойових дій, а й економічні та безпекові механізми повоєнного періоду.
Співрозмовники видання також повідомили про можливу поїздку американських представників до Москви та Києва наступного тижня для обговорення мирних пропозицій. Однак загострення суперечностей через удари по російських НПЗ може вплинути на подальші контакти. Публічно підтверджених домовленостей про припинення таких атак або про взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах сторін у наведеній інформації немає.
Українські удари по російських нафтопереробних підприємствах стали одним із чинників тиску на паливний сектор РФ. Пошкодження виробничих потужностей можуть скорочувати обсяги перероблення нафти, ускладнювати забезпечення внутрішнього ринку та впливати на експортні можливості. Водночас наслідки залежать від масштабу пошкоджень, швидкості ремонту обладнання та здатності Росії перерозподіляти виробництво між підприємствами.
Обмін розвідувальними даними між США та Україною має важливе значення для оцінювання російських військових можливостей і планування оборонних операцій. Будь-яке обмеження такої співпраці могло б створити додаткові труднощі для українських сил, однак повідомлення про погрозу не означає, що обмін уже припинено. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позицій Вашингтона й Києва щодо ударів по енергетичній інфраструктурі, умов можливого перемир’я та готовності Росії взяти на себе зустрічні зобов’язання.
