Командири Третього армійського корпусу, 2-го корпусу НГУ «Хартія» та 1-го корпусу НГУ «Азов» 12 вересня під час щорічної зустрічі YES у Києві оцінили розвиток війни до кінця 2026 року та наступної весни. Військові очікують складної осінньо-зимової кампанії, можливого посилення російських сил і водночас вважають, що за умови ефективного захисту українського неба навесні може з’явитися можливість для предметних переговорів.
Командир Третього корпусу Андрій Білецький заявив, що російське військове керівництво поставило завдання захопити Донецьку та Луганську області до середини квітня, тоді як політичне керівництво РФ вимагає досягти результату до початку 2027 року. За його словами, Сили оборони мають можливість утримати пояс міст-фортець на Донеччині та покращити позиції на окремих ділянках фронту.
Окремо Білецький назвав зимовий період ключовим випробуванням. Він пов’язав подальший розвиток ситуації з можливістю захистити Україну від балістичних ракет та нових реактивних безпілотників. Якщо фронт і тил витримають зиму, у березні-квітні, на його думку, Росія може зіткнутися з питанням продовження війни без досягнення заявлених стратегічних цілей. Саме цей період генерал назвав можливим моментом для сталих переговорів про мир.
Командир «Хартії» Ігор Оболенський звернув увагу на швидкість зміни технологій на полі бою. За його словами, цикл появи нових рішень скоротився до двох-трьох місяців, а на окремих ділянках відповідальності корпусу бойові дії фактично перемістилися під землю. Він повідомив про використання безпілотників, зокрема DJI, у підземних умовах.
На думку Оболенського, для протидії повітряним загрозам необхідна багаторівнева система оборони за участю західних партнерів. Серед необхідних напрямів він назвав розробку ракет малої дальності та засобів-перехоплювачів, здатних протидіяти керованим авіабомбам і реактивним безпілотникам.
Командир «Азову» Денис Прокопенко прогнозує посилення російських сил восени. Він припустив, що після виборів у РФ Москва може швидко мобілізувати до 600 тисяч військових, частина яких здатна опинитися на фронті до кінця року. Водночас він пов’язує можливу зміну російської тактики з погодними умовами: із жовтня дощі, тумани та скорочення світлового дня можуть стимулювати застосування важкої бронетехніки замість малих піхотних груп.
За оцінкою Прокопенка, російські війська намагатимуться до завершення осінньої кампанії отримати плацдарм біля одного з міст Донецької області — Добропілля, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська, Слов’янська або Святогірська. Командир також повідомив, що на напрямку «Азову» середні добові втрати російських військових, за підрахунками підрозділу, становили 123 особи в липні та 135 у серпні.
Водночас прогноз щодо мобілізації у 600 тисяч осіб залишається оцінкою українського військового командування, а не підтвердженим рішенням російської влади. 1 вересня президент РФ Володимир Путін назвав повідомлення про нову хвилю мобілізації «чушью собачьей», заявивши, що це інформаційна атака. Тому фактичний масштаб можливого набору військових і строки його проведення залишаються відкритими.
Для оцінки зимової кампанії важливим залишається і питання російських резервів. Раніше українська розвідка повідомляла про підготовку РФ до додаткового набору до 600 тисяч людей у 2026–2027 роках, однак публічних підтверджень реалізації саме такого плану наразі немає. Водночас Прокопенко припустив, що сформований резерв Москва може використовувати не лише на Донбасі, а й для сковування українських сил біля північного кордону та продовження ударів по тилових районах.
