Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. Про це Кравченко заявив у відеозверненні, оприлюдненому в понеділок, звинувативши керівника НАБУ у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні.
За словами Кравченка, йдеться про документи, які, на його думку, могли бути використані для створення штучних підстав для уникнення відповідальності в суді. Генпрокурор заявив: «Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі». Водночас деталі інкримінованого Кривоносу епізоду, зокрема сума можливої неправомірної вигоди та конкретні документи, у публічній заяві Кравченка не наведені.
Окремо генеральний прокурор повідомив про підписання ще однієї підозри. Вона стосується людини, яку Кравченко назвав близькою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. За його словами, цій особі закидають вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозицію неправомірної вигоди та сприяння ухиленню від мобілізації.
Кравченко пов’язав оголошені рішення з операцією «Карфаген», у межах якої НАБУ і САП розслідують діяльність групи, що, за версією слідства, забезпечувала роботу шахрайських кол-центрів. Генпрокурор стверджує, що під час обшуків співробітники антикорупційних органів отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП, після чого частину документів і електронних даних нібито скопіювали та викрали.
У НАБУ і САП ці твердження заперечили. Антикорупційні органи заявили, що під час обшуків в Офісі генпрокурора не вилучали кримінальних проваджень, а слова Кравченка назвали продовженням системної атаки на НАБУ та САП. Там також наголосили, що станом на момент заяви Кравченка Кривоносу підозру ще не було вручено. Представники бюро і прокуратури окремо заперечили, що будь-коли пропонували або вимагали гарантій недоторканності для своїх працівників чи інших осіб.
Заява Кравченка прозвучала на тлі його рішення залишити посаду генерального прокурора. Він назвав відставку політичним рішенням, але заявив, що вона не означає визнання вини або відмову від боротьби за свою репутацію. Генпрокурор також закликав Кривоноса та Клименка подати у відставку, щоб не втягувати очолювані ними органи в особистий конфлікт.
Президент Володимир Зеленський після заяви Кравченка закликав Верховну Раду невідкладно підтримати його звільнення. Глава держави заявив, що для генпрокурора є лише один шлях — звільнення з посади, і відкинув можливість трактувати ситуацію як політичний тиск. За даними співрозмовників у його Офісі, повідомлення про підозру Кривоносу не було погоджене із президентом.
Операція «Карфаген» стала публічно відомою 4 вересня, коли НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за матеріалами слідства, забезпечувала безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів. Серед фігурантів називали посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, якому ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн. Загальна сума неправомірної вигоди у цій справі, за даними слідства, перевищувала 30 млн грн.
Семен Кривонос очолює НАБУ з березня 2023 року. Його призначення відбулося за результатами відкритого конкурсу, а НАБУ як спеціалізований правоохоронний орган розслідує кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією серед високопосадовців. Олександр Клименко очолює САП, яка здійснює процесуальне керівництво у справах НАБУ та представляє обвинувачення в суді.
Ситуація навколо Кривоноса розвивається паралельно з процедурою звільнення Кравченка та може вплинути на подальше розслідування проваджень, у яких фігурують представники правоохоронних органів. Ключовими відкритими питаннями залишаються вручення підозри Кривоносу, процесуальна оцінка заяв сторін та рішення парламенту щодо відставки генерального прокурора.
