Євген Коновалець — український військовий і політичний діяч, полковник Армії Української Народної Республіки, командир Січових стрільців та один із ключових діячів українського визвольного руху ХХ століття. Він був засновником Української військової організації та першим головою Організації українських націоналістів. Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова, а загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі внаслідок замаху. У 2026 році його ім’я знову опинилося в центрі уваги після рішення уряду про перепоховання останків в Україні.
Біографія
Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в Зашкові, який на той час входив до складу Австро-Угорщини. Він походив із родини вчителів. У 1901–1909 роках навчався в Академічній українській гімназії у Львові, після чого вступив на юридичний факультет Львівського університету. Ще в студентські роки Коновалець брав активну участь в українському громадському та політичному русі, працював у «Просвіті» та студентських організаціях.
Під час Першої світової війни Коновальця мобілізували до австро-угорської армії. У 1915 році він потрапив у російський полон і провів там близько двох років. Після звільнення у 1917 році прибув до Києва, де долучився до формування українських військових підрозділів. Наприкінці 1917 року став одним із організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців.
У 1918–1919 роках Коновалець командував Січовими стрільцями та обіймав низку військових посад в Армії УНР. За даними Українського інституту національної пам’яті, у березні 1918 року він очолив 1-й полк Січових стрільців, у листопаді став начальником Осадного корпусу військ Директорії, а в січні 1919 року — командувачем Східного фронту Дієвої армії УНР. У лютому того ж року Коновалець очолив Корпус Січових стрільців.
Після поразки Української революції 1917–1921 років Коновалець продовжив політичну та організаційну діяльність за межами України. У 1920 році він став одним із засновників Української військової організації, яка діяла в українських землях та за кордоном. Коновалець очолив УВО і почав формувати мережу, яка мала підтримувати український визвольний рух.
У 1927 році Коновалець очолив Провід українських націоналістів. Через два роки, 28 січня — 3 лютого 1929 року, у Відні відбувся установчий конгрес Організації українських націоналістів. Коновальця обрали головою Проводу ОУН. Він залишався керівником організації до своєї загибелі в 1938 році.
Коновалець багато років жив в еміграції, працюючи над розбудовою українських організацій у Європі. Одним із його центрів діяльності був Берлін. Він також перебував у Чехословаччині, Швейцарії та Італії. У 1928 році в Празі вийшла його праця «Причинки до історії української революції».
23 травня 1938 року Коновалець загинув у Роттердамі. За даними Українського інституту національної пам’яті та історичних джерел, до його вбивства був причетний агент радянських спецслужб Павло Судоплатов, який передав Коновальцю коробку цукерок із вибуховим пристроєм. Коновальця поховали на кладовищі Кросвейк у Роттердамі.
У липні 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження про перепоховання останків Коновальця в Україні. Міністерству закордонних справ доручено взаємодіяти з Нідерландами щодо дозволів на ексгумацію та перевезення останків. Після повернення передбачені урочисті заходи та поховання з військовими почестями на території Національного військового меморіального кладовища.
Цікаві факти
Коновалець був не лише військовим командиром, а й організатором політичної мережі українського націоналістичного руху. Після втрати українськими військами контролю над територією УНР він не припинив діяльності, а переніс основну роботу в еміграцію та намагався координувати осередки в різних країнах Європи.
Одним із напрямів його діяльності була міжнародна інформаційна робота. Енциклопедія сучасної України зазначає, що Коновалець намагався привертати міжнародну увагу до Голодомору 1932–1933 років, а також до становища українців у Галичині, на Буковині та Волині. Зокрема, він прагнув виносити ці питання на міжнародний рівень, включно з Лігою Націй.
У Коновальця були псевдоніми, серед яких Віра, Валентин, Вірленко, Вірський, Дід, Дідько, Дядько, Мудрий та Святослав. Використання конспіративних імен було пов’язане з підпільною діяльністю українських організацій та необхідністю приховувати особу їхніх керівників.
Його родина також була пов’язана з українським громадським рухом. Коновалець мав братів Мирона та Степана. Мирон був правником, журналістом і громадським діячем. У 1922 році Євген Коновалець одружився з Ольгою Федак, дочкою галицького адвоката Степана Федака; у подружжя в 1924 році народився син Юрій.
У 2026 році питання перепоховання Коновальця стало частиною ширшого процесу повернення в Україну останків діячів українського визвольного руху, похованих за кордоном. У травні на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Після цього було оголошено про підготовку повернення останків Коновальця.
Відповіді на питання про Євгена Коновальця
Коли народився Євген Коновалець?
Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова. На момент його народження ця територія входила до Австро-Угорщини. Походив він із родини вчителів.
Ким був Євген Коновалець?
Коновалець був військовим і політичним діячем, полковником Армії УНР та командиром Січових стрільців. Після Української революції він став одним із засновників Української військової організації. У 1929 році очолив створену ОУН.
Коли і де загинув Євген Коновалець?
Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі. За даними українських історичних джерел, він став жертвою операції радянських спецслужб. До замаху був причетний Павло Судоплатов, який використав вибуховий пристрій, замаскований під подарунок.
Де похований Євген Коновалець?
Після загибелі Коновальця поховали на кладовищі Кросвейк у Роттердамі. У 2026 році уряд України ухвалив рішення про повернення його останків. Після ексгумації та перевезення їх планують перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Чому Євгена Коновальця планують перепоховати в Україні?
У липні 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив відповідне розпорядження та доручив МЗС провести необхідні процедури з нідерландською стороною. Після повернення останків передбачені церемонія з військовими почестями та перепоховання в Києві. Рішення стало продовженням процесу повернення останків визначних діячів українського визвольного руху, похованих за кордоном.
