Президент Росії Володимир Путін 12 серпня заявив, що Москва може «дзеркально» відповідати на спроби захоплення російських торгових суден, зокрема за межами акваторій, де можуть відбуватися такі інциденти. Про це він сказав під час зустрічі з військовослужбовцями Тихоокеанського флоту на ракетному крейсері «Варяг», фактично попередивши західні країни про можливість дій у відповідь.
За словами Путіна, російська влада вважає обмеження руху суден, які Москва називає комерційними, порушенням міжнародного морського права. Він заявив, що окремі держави нібито розглядають можливість захоплення російських суден та подальшого продажу майна, яке перебуває на борту.
«Якщо це до практики почне реалізовуватися, ми змушені будемо відповідати дзеркально», — заявив Путін. При цьому російський президент окремо наголосив, що Москва не обов’язково діятиме в тих самих районах, де можуть затримувати російські судна.
Путін заявив, що Росія самостійно визначатиме місце та час можливої відповіді. За його словами, такі дії можуть відбуватися «в будь-якому місці», включно із зоною відповідальності Тихоокеанського флоту РФ. Таким чином, у заяві йдеться не лише про симетричну реакцію в безпосередній близькості від потенційного інциденту, а про можливість дій проти судноплавства в інших регіонах.
Заява пролунала на тлі суперечки навколо так званого «тіньового флоту» Росії, який використовують для транспортування нафти та іншої продукції в умовах міжнародних санкцій. Західні держави в різний час вживали заходів щодо окремих суден, які пов’язують із російською торгівлею, зокрема затримували їх або вимагали виконання певних умов для продовження руху.
Водночас у наведеній заяві Путін не назвав конкретних держав, суден чи операцій, які Москва розцінює як підготовку до захоплення російських торгових кораблів. Він також не уточнив, які саме механізми «дзеркальної» відповіді може використати Росія та чи йдеться про затримання комерційних суден, арешт вантажів або інші дії.
Окреме значення має згадка про міжнародні води. У відкритому морі судна, як правило, перебувають під юрисдикцією держави свого прапора, хоча міжнародне морське право передбачає низку винятків. Тому будь-яка спроба силового затримання торгового судна за межами територіальних вод може мати не лише політичні, а й правові наслідки.
Раніше Путін уже закликав російські флоти «рішуче» реагувати на можливі спроби захоплення комерційних суден РФ. Нова заява розширює цю риторику: російський президент фактично пов’язав можливу відповідь не лише з конкретною операцією проти російського судна, а й із ширшим принципом взаємності.
Для європейських країн ризик полягає у можливому перенесенні протистояння з санкційної та юридичної площини у сферу безпеки торгового судноплавства. Потенційні інциденти можуть стосуватися не тільки суден, безпосередньо пов’язаних із російською нафтовою торгівлею, а й інших комерційних кораблів, якщо Москва визнає їх об’єктом відповідних дій.
Питання про можливість конфіскації або примусового продажу майна з російських суден також залежить від конкретної юридичної підстави, статусу судна та вантажу. Санкційні обмеження самі по собі не означають автоматичного права на захоплення корабля у відкритому морі, а тому кожен подібний випадок потребує окремого правового обґрунтування.
«Тіньовим флотом» зазвичай називають мережу танкерів та інших суден, які використовуються для обходу обмежень щодо російської нафтової торгівлі. Для таких операцій характерні часті зміни власників, прапорів, назв і маршрутів, а також використання юрисдикцій, які ускладнюють встановлення кінцевого контролю над суднами.
Посилення контролю за цими перевезеннями стало одним із напрямів санкційної політики країн Заходу після початку повномасштабної війни Росії проти України. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи перейдуть заяви про можливі «дзеркальні» заходи від політичних погроз до конкретних дій на морі.
