До Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, надійшло лише близько 171 тисячі заяв, хоча реальна кількість людей, які постраждали від війни, є значно більшою. Про це повідомила представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ольга Алтуніна, наголосивши на необхідності активніше інформувати громадян про можливість фіксації завданих збитків для подальшого отримання компенсацій.
За словами Алтуніної, Реєстр збитків не є механізмом безпосередньої виплати коштів, а виконує функцію офіційної фіксації втрат, завданих фізичним та юридичним особам унаслідок повномасштабної війни. Саме на основі цих даних у майбутньому планується формування міжнародного компенсаційного механізму, який може фінансуватися, зокрема, за рахунок заморожених російських активів.
Представниця омбудсмана звернула увагу, що нинішня кількість поданих заяв не відображає реального масштабу наслідків війни. За офіційними даними, лише кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні становить близько 4,6 мільйона. Крім того, мільйони громадян були змушені залишити країну, втратили житло, майно або зазнали інших збитків, пов’язаних із бойовими діями.
Алтуніна підкреслила, що одна людина може подавати до Реєстру одразу кілька заяв, якщо вона постраждала від різних наслідків війни. Наприклад, окремо можна задокументувати втрату житла, отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, вимушений виїзд за кордон чи інші категорії шкоди, передбачені процедурою Реєстру. Це дозволяє максимально повно зафіксувати всі завдані збитки.
Міжнародний реєстр збитків був створений під егідою Ради Європи як перший елемент майбутньої системи міжнародної компенсації. Його завдання полягає у зборі, перевірці та збереженні інформації про шкоду, заподіяну внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Подання заяви до Реєстру саме по собі не означає автоматичного отримання компенсації, однак є необхідною передумовою для участі у майбутньому механізмі відшкодування.
Подати заяву можуть фізичні особи, а також у визначених категоріях юридичні особи та державні органи. Перелік категорій заяв поступово розширюється, щоб охопити різні види збитків — від знищеного чи пошкодженого житла до вимушеного переміщення, загибелі близьких, тілесних ушкоджень та інших наслідків війни.
Українська влада та міжнародні партнери розглядають Реєстр збитків як один із ключових інструментів майбутнього відшкодування шкоди. Паралельно триває робота над створенням компенсаційної комісії та окремого фонду, які мають забезпечити розгляд заяв і здійснення виплат після ухвалення відповідних міжнародних рішень щодо використання заморожених російських активів.
