В Україні дефіцит водіїв, які доставляють хліб до торговельних мереж і магазинів, досяг близько 30%, повідомив перший віцепрезидент Асоціації пекарів Олександр Тараненко. За його словами, через нестачу працівників на хлібозаводах водії, які залишилися, змушені працювати зі значно більшим навантаженням.
Тараненко заявив, що фактична кількість відпрацьованих годин у частини водіїв перевищує 340 годин на місяць. Він назвав таке навантаження фізично важким і зазначив, що не всі працівники здатні його витримувати протягом тривалого часу.
«Зараз у водіїв кількість відпрацьованих годин на місяць часто перевищує 340. Це дуже важко фізично, тому не всі витримують», — сказав представник Асоціації пекарів.
Додатковою проблемою для підприємств галузі є можливість бронювання військовозобов’язаних працівників. За словами Тараненка, хлібозаводи можуть забронювати лише 50% таких співробітників, через що частина водіїв залишається без бронювання.
«Ми можемо забронювати тільки 50% військовозобов’язаних. Незаброньований водій — це ненадовго», — зазначив він. Таким чином, підприємства одночасно стикаються з дефіцитом кадрів і ризиком подальшого скорочення кількості доступних водіїв.
Для хлібопекарської галузі нестача водіїв безпосередньо впливає на логістику готової продукції. Хліб має обмежений термін реалізації, тому його потрібно регулярно доставляти з виробничих підприємств до торговельних точок. Скорочення кількості водіїв збільшує навантаження на логістичні підрозділи та може ускладнювати дотримання графіків поставок.
Тараненко також повідомив про наслідки війни для виробничої бази галузі. За його словами, близько 20% хлібопекарських підприємств були зруйновані або пошкоджені. Це додатково впливає на можливості виробників підтримувати стабільні обсяги виробництва та доставки продукції.
Ситуація з кадрами є частиною ширшої проблеми українського бізнесу, який під час війни стикається зі скороченням доступної робочої сили. Для транспортної галузі та виробництв, що залежать від регулярних перевезень, особливо гострим залишається питання працівників чоловічих професій, частина яких може бути мобілізована.
Хлібопекарські підприємства працюють у режимі безперервного забезпечення населення продукцією першої необхідності. Тому подальше скорочення кількості водіїв може вимагати від виробників перегляду маршрутів, графіків роботи та організації доставки. Водночас конкретних прогнозів щодо можливого зростання цін або перебоїв із постачанням хліба через кадровий дефіцит представник галузі не озвучував.
Окремим фактором залишається стан підприємств, пошкоджених унаслідок бойових дій. Їхнє відновлення потребує не лише коштів на ремонт виробничих потужностей, а й повернення персоналу та відновлення логістичних ланцюгів. За відсутності достатньої кількості працівників збільшення виробничих потужностей саме по собі не гарантує відповідного зростання обсягів поставок.
