Українські виробники сирів скорочують випуск твердих і напівтвердих сортів на тлі сезонного зниження попиту та посилення конкуренції з боку дешевшої продукції з Європейського Союзу. За даними галузевих аналітиків, імпортні сири подешевшали через збільшення пропозиції на європейському ринку, що дозволило постачальникам активніше нарощувати продажі в Україні та посилило тиск на вітчизняних виробників.
Про зміну ситуації на ринку повідомили галузеві експерти, зазначивши, що українським сироварам дедалі складніше конкурувати навіть за умови проведення акцій та надання знижок. Частина підприємств уже змушена скорочувати обсяги виробництва твердих і напівтвердих сирів, оскільки дешевший імпорт витісняє місцеву продукцію з полиць магазинів і зменшує її конкурентоспроможність.
За підсумками першого півріччя 2026 року виробництво твердих і напівтвердих сирів в Україні виявилося нижчим, ніж за аналогічний період минулого року. На динаміку вплинуло одразу кілька факторів: сезонне скорочення споживчого попиту, активізація поставок із країн ЄС та зростання цінової конкуренції між виробниками.
Водночас іншу тенденцію демонструє сегмент м’яких і розсільних сирів. Виробництво так званих “білих” сирів продовжує зростати, що експерти пов’язують зі збільшенням внутрішнього попиту. Незважаючи на присутність імпортної продукції, українські виробники поступово зміцнюють свої позиції саме у цьому сегменті, який виявився менш залежним від конкуренції із закордонними постачальниками.
Темпи виробництва сирних продуктів також сповільнилися після активного зростання, зафіксованого торік. Однією з причин стала доступність дешевших європейських сирів, які активно закуповують підприємства сфери HoReCa. Для ресторанів, кафе та готелів питання закупівельної ціни залишається визначальним, тому частина операторів ринку переорієнтовується на імпорт.
Конкурентний тиск відчувається не лише на внутрішньому ринку. Українські виробники традиційних сирів стикаються зі складнішою ситуацією й під час експорту. На зовнішніх ринках їхніми конкурентами залишаються виробники з країн Європейського Союзу та Білорусі, які також пропонують продукцію за привабливими цінами.
Подібні процеси спостерігаються і в інших сегментах молочної галузі. Зокрема, виробники вершкового масла також повідомляють про втрату позицій на зовнішніх ринках. Крім того, імпортне масло в українських торговельних мережах нерідко продається дешевше за продукцію місцевих підприємств. Через це виробники фасованого масла змушені активніше використовувати маркетингові акції, знижки та спеціальні пропозиції для підтримки продажів.
Експерти галузі вважають, що подальша ситуація залежатиме від цінової кон’юнктури на європейському ринку, купівельної спроможності українських споживачів та собівартості виробництва молочної продукції. Якщо імпорт збереже нинішню цінову перевагу, частина українських підприємств може й надалі оптимізувати виробничі програми або переорієнтовуватися на ті сегменти, де внутрішній виробник поки що зберігає конкурентні переваги.
