У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає нові обмеження щодо оприлюднення інформації у кримінальних провадженнях стосовно високопосадовців. Документ пропонує заборонити публікацію матеріалів досудового розслідування, а також обмежити розголошення відомостей про підозри, обшуки та інші слідчі дії без окремого рішення суду. Ініціатива також містить положення про заборону конфіденційної співпраці народних депутатів і суддів із правоохоронними органами. Поява законопроєкту вже викликала дискусію серед юристів, представників антикорупційної спільноти та учасників медіаринку.
Згідно з текстом документа, пропонується встановити додаткові гарантії захисту інформації, яка стосується кримінальних проваджень щодо осіб, які займають або займали особливо відповідальне становище. Автори законодавчої ініціативи аргументують необхідність змін захистом права на справедливий суд, презумпцію невинуватості та недопущенням тиску через публічне поширення даних, які ще не отримали належної процесуальної оцінки.
Однією з ключових норм законопроєкту є заборона розголошення інформації про вручення підозри, проведення обшуків, вилучення майна чи інші процесуальні дії до моменту ухвалення відповідного судового рішення або отримання спеціального дозволу. У разі ухвалення таких змін правоохоронні органи, учасники кримінального процесу та інші особи можуть зіткнутися з додатковими обмеженнями щодо комунікації з громадськістю та засобами масової інформації.
Окремий блок змін стосується взаємодії посадових осіб із правоохоронними структурами. Документ пропонує заборонити конфіденційну співпрацю народних депутатів, суддів та окремих категорій державних службовців із правоохоронними органами. Автори ініціативи вважають, що така норма має усунути потенційні ризики впливу на діяльність представників влади та забезпечити додаткові гарантії незалежності державних інституцій.
Критики законопроєкту висловлюють занепокоєння можливими наслідками для антикорупційної діяльності. На їхню думку, обмеження доступу до інформації про перебіг резонансних розслідувань може знизити рівень суспільного контролю за справами щодо високопосадовців. Також лунають застереження, що заборона конфіденційної співпраці окремих категорій посадових осіб із правоохоронцями може ускладнити отримання інформації про корупційні правопорушення та інші зловживання у державному секторі.
Експерти звертають увагу, що практика оприлюднення інформації про підозри, обшуки та результати слідчих дій стала одним із ключових елементів публічного контролю над роботою антикорупційних органів після початку масштабних реформ у правоохоронній системі. Саме відкритість окремих процесів дозволяла громадськості відстежувати перебіг розслідувань щодо політиків, чиновників, суддів та керівників державних підприємств.
Водночас прихильники законодавчих змін наголошують на необхідності збалансувати право суспільства на інформацію із правом громадян на захист репутації та справедливий судовий розгляд. Вони зазначають, що поширення матеріалів слідства до винесення судового рішення може впливати на громадську думку та створювати додатковий тиск на учасників процесу.
Подальша доля законопроєкту залежатиме від його розгляду у профільних комітетах та підтримки депутатського корпусу під час голосування у сесійній залі. Якщо документ буде ухвалений у запропонованій редакції, правила висвітлення кримінальних проваджень щодо високопосадовців можуть суттєво змінитися, що вплине як на роботу медіа, так і на діяльність правоохоронних та антикорупційних органів.
