США поки не планують відновлювати масштабні військові удари по Ірану та мають намір посилити економічний тиск на Тегеран за допомогою нових санкцій і морської блокади. Держсекретар США Марко Рубіо останніми днями повідомив про зміну підходу представникам кількох союзних держав, пише Axios із посиланням на американського чиновника та джерело, обізнане з ситуацією. При цьому Вашингтон не виключає нових атак, якщо Іран першим здійснить напад на США або їхніх союзників.
За даними видання, нинішня стратегія передбачає відмову від негайного повернення до масштабної воєнної кампанії на користь тривалішого економічного тиску. Основними інструментами мають стати розширення санкцій, посилення обмежень для компаній і держав, які продовжують співпрацювати з Тегераном, а також збереження американської морської блокади.
Вашингтон розраховує одночасно послабити економічні можливості Ірану та збільшити обсяги транспортування нафти через Ормузьку протоку. Американські посадовці вважають, що розмінування окремих районів і забезпечення безпечного проходження дедалі більшої кількості танкерів можуть зменшити здатність Тегерана впливати на світовий енергетичний ринок.
За інформацією Axios, США вже координують проходження значних обсягів нафти через південний маршрут Ормузької протоки. Американська адміністрація має намір нарощувати цей потік доти, доки не буде досягнуто окремої домовленості щодо режиму судноплавства або ситуація в регіоні знову не призведе до масштабної військової ескалації.
Новий акцент на економічному тиску збігається з посиленням санкційної кампанії США. 24 серпня міністр фінансів Скотт Бессент оголосив про розширення вторинних санкцій проти держав, компаній та інших структур, які ведуть бізнес з Іраном. Під обмеження можуть потрапити сфери цифрових активів, технологій, золота, авіації та судноплавства.
У межах нового пакета американське Міністерство фінансів також запровадило санкції проти майже 60 юридичних і фізичних осіб та суден, які, за даними Вашингтона, пов’язані з закупівлями технологій для ядерної та ракетної програм, кіберактивністю та контрабандою нафти. Американська влада також заявила про намір прискорити контроль за виконанням уже чинних обмежень.
Один з американських чиновників повідомив Axios, що економічний тиск, імовірно, залишатиметься основною лінією політики щонайменше до проміжних виборів у США, запланованих на листопад. За його словами, масштабна нова військова кампанія в найближчій перспективі не розглядається як основний сценарій, хоча військовий варіант не знятий із порядку денного.
Такий підхід дозволяє адміністрації Дональда Трампа утримувати тиск на Іран без нового негайного розширення бойових дій. Водночас Вашингтон намагається не допустити ситуації, за якої економічна кампанія буде сприйнята Тегераном як привід для нових атак на судноплавство або американські та союзницькі цілі в регіоні.
Іран уже відкинув заяви про те, що нові американські санкції можуть змусити його змінити політику. Міністр закордонних справ Аббас Арагчі заявив, що Тегеран не вважає економічний тиск США достатнім для досягнення поставлених Вашингтоном цілей, а іранська влада продовжує публічно наполягати на необхідності політичного врегулювання.
Ормузька протока залишається ключовим елементом нинішнього протистояння. Цей маршрут історично має критичне значення для глобального ринку енергоносіїв, оскільки через нього проходить значна частина морських перевезень нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Обмеження судноплавства або загроза для танкерів здатні швидко впливати на страхові витрати, фрахт і світові ціни на нафту.
Нинішня ситуація також створює простір для дипломатичного посередництва. Оман, Пакистан та інші регіональні гравці продовжують контакти, спрямовані на зниження напруженості та врегулювання питання судноплавства через Ормузьку протоку. Чи зможе економічний тиск змусити сторони перейти до переговорів, або ж він лише відтермінує новий етап конфлікту, залежатиме від подальших рішень Вашингтона і Тегерана.
