Росія активізувала атаки на автозаправні станції у прифронтових регіонах України, застосовуючи ударні безпілотники різних типів. За словами радника міністра оборони України Сергія Бескрестнова (Флеша), останнім часом під удари потрапляють цивільні АЗС у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях. Водночас він наголосив, що попри руйнування окремих об’єктів дефіциту пального для населення не очікується.
В тему: Росія знищила понад 150 АЗС в Україні за два місяці, – Пивоварський
За оцінкою Бескрестнова, російська сторона змінила підхід до ударів у відповідь на атаки України по військовій логістиці РФ. Він вважає, що однією з нових цілей стали саме автозаправні комплекси, розташовані поблизу лінії фронту. Для цього, за його словами, використовуються ударні безпілотники типу “Шахед”, а також інші дрони крилатого та роторного типу.
Радник міністра оборони підкреслив, що цивільні автозаправні станції не забезпечують військові поставки пального і не є критично важливими для функціонування Сил оборони. На його думку, удари по таких об’єктах спрямовані насамперед на створення додаткового тиску на цивільне населення та порушення звичної роботи інфраструктури у прифронтових громадах.
Бескрестнов заявив, що навіть у разі подальших атак українська система постачання пального зможе адаптуватися до нових умов. За його словами, оператори ринку та логістичні компанії знайдуть альтернативні способи доставки, розподілу й реалізації нафтопродуктів, тому мешканці країни не залишаться без бензину або дизельного пального.
Тема безпеки автозаправних станцій набула особливої актуальності після серії ударів по Харківській області та інших прикордонних регіонах. Раніше експерт паливного ринку Дмитро Леушкін попереджав, що через збільшення кількості атак окремі міста можуть тимчасово втратити значну частину працюючих АЗС. За його словами, російські війська дедалі частіше застосовують безпілотники з елементами машинного бачення, що підвищує точність ураження інфраструктурних об’єктів.
Експерт також закликав переглянути підходи до захисту автозаправних комплексів, особливо у прифронтових районах. Серед можливих заходів він назвав встановлення захисних конструкцій над паливними модулями, використання маскування та додаткових інженерних рішень, які можуть зменшити наслідки ударів.
Одним із найбільш показових випадків останнього часу стала ситуація у місті Тростянець Сумської області. Після масованої атаки російських безпілотників 17 червня міська влада повідомила про фактичне знищення всіх автозаправних станцій у місті. Окрім паливної інфраструктури, були пошкоджені житлові будинки та інші цивільні об’єкти.
Попри локальні втрати інфраструктури, український паливний ринок нині має суттєво іншу структуру, ніж на початку повномасштабної війни. Основні обсяги бензину та дизельного пального імпортуються з країн Європейського Союзу, а мережа постачання побудована через кілька логістичних маршрутів. Це дозволяє операторам швидше перерозподіляти ресурси між регіонами у разі пошкодження окремих об’єктів.
Фахівці зазначають, що найбільшим ризиком у нинішній ситуації є не загальнонаціональний дефіцит пального, а тимчасові перебої з доступом до заправок у районах, які регулярно зазнають обстрілів. Саме тому оператори паливного ринку продовжують адаптувати маршрути постачання, а місцева влада разом із бізнесом шукає рішення для забезпечення безперервної роботи критично важливих сервісів навіть в умовах постійної загрози нових атак.
