Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова надати військову допомогу Білорусі у разі ударів Збройних сил України по білоруській території. Відповідну заяву він зробив, коментуючи слова президента України Володимира Зеленського щодо можливих ударів по об’єктах, які, за твердженням Києва, використовуються для забезпечення роботи російських безпілотників у Білорусі.
За словами Лаврова, між Росією та Білоруссю з березня 2025 року діє договір про гарантії безпеки, який передбачає взаємні зобов’язання сторін у разі виникнення загроз. Російський міністр наголосив, що Москва готова реалізувати весь комплекс заходів, закріплених у документі, для забезпечення безпеки свого союзника. Він підкреслив, що російська сторона розглядає питання безпеки Білорусі як елемент союзницьких відносин між двома державами.
Заява пролунала після слів президента України про можливе ураження ретрансляторів та інших об’єктів, які можуть використовуватися для підтримки російських безпілотних систем. Українська влада неодноразово заявляла, що територія Білорусі використовується Росією для військових цілей, зокрема для логістики, розміщення техніки та забезпечення окремих операцій. Мінськ офіційно заперечує свою безпосередню участь у бойових діях, однак залишається ключовим союзником Москви в межах Союзної держави.
Лавров також звинуватив Володимира Зеленського у спробі втягнути Білорусь безпосередньо у війну та розширити географію конфлікту. На його думку, такий розвиток подій може ускладнити перспективи політико-дипломатичного врегулювання. Російський дипломат не уточнив, які саме заходи можуть бути застосовані у разі реалізації озвучених загроз, однак послався на положення двостороннього договору про безпеку.
Особливу увагу привернула згадка документа, який визначає механізми реагування на загрози для однієї зі сторін. Стаття 6 договору передбачає можливість використання ядерної зброї у відповідь на застосування проти Росії або Білорусі ядерної чи іншої зброї масового ураження. Крім того, документ допускає її застосування у випадку агресії із застосуванням звичайного озброєння, якщо така агресія створює критичну загрозу суверенітету або територіальній цілісності однієї зі сторін.
Питання ядерного стримування залишається одним із ключових елементів військово-політичної співпраці Москви та Мінська. Після початку повномасштабної війни Росія неодноразово заявляла про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Західні країни та НАТО розцінювали ці кроки як додатковий фактор ескалації безпекової ситуації у Східній Європі.
Останні заяви російського керівництва свідчать про прагнення Москви підкреслити дію союзницьких механізмів із Мінськом на тлі триваючої війни. Водночас будь-яке розширення зони бойових дій за межі території України може вплинути на безпекову ситуацію в регіоні та посилити напруженість між Росією, Білоруссю та західними державами.
