Аналіз ДНК німецького композитора Людвіга ван Бетховена показав, що він мав низьку генетичну схильність до синхронізації ритмів – фактор, який тісно пов’язують з музичністю. Це доводить, що генетичні прогнози не слід покладатися занадто сильно, пише New Atlas.
П’ять зразків волосся допомогли вченим отримати уявлення про схильності Бетховена, його сімейний анамнез, хронічні проблеми зі здоров’ям і про те, що могло сприяти його смерті у віці 56 років.
Одна з авторів дослідження, аспірантка програми генетики людини Вандербільтського університету Тара Хенехович заявила, що Бетховен, один із найзнаменитіших музикантів в історії, мав «нічим не примітну» полігенну оцінку загальної музичності порівняно з вибірками.
Дослідження показало, що у 91 відсотка людей з вибірок музичність має бути вищою, ніж у Бетховена.
«Невідповідність між результатами ДНК-аналізу та реальністю музичного генія Бетховена <…> демонструє, що тести ДНК не можуть дати нам остаточної відповіді про те, чи стане дитина музично обдарованою», – наголосила Хенехович.
Основною метою аналізу ДНК Бетховена була розгадка проблем із його здоров’ям. Зокрема, прогресуючу втрату слуху, яка почалася у нього на третьому десятку і в результаті призвела до функціональної глухоти в 1818 році.
Співавтор дослідження, професор Інституту еволюційної антропології суспільства Макса Планка в Лейпцигу Йоханнес Краузе розповів, що у знаменитого композитора також були шлунково-кишкові проблеми та тяжке захворювання печінки.
В останні сім років життя композитор переніс щонайменше два напади жовтяниці, пов’язаної із захворюванням печінки, через це вважалося, що він помер від цирозу.
Генетичний аналіз не допоміг вченим знайти точну причину глухоти Бетховена. Проте дослідники виявили у Бетховена значні генетичні чинники ризику хвороб печінки. Також вони виявили докази зараження вірусом гепатиту В найпізніше за кілька місяців до останньої хвороби композитора.
«Ймовірно, це й сприяло його смерті», – наголосив Краузе.
Листи Бетховена та його друзів демонструють, що композитор регулярно вживав алкоголь. Близький друг писав, що композитор щодня випивав за обідом щонайменше літра вина. Ймовірно, вживання алкоголю у поєднанні з генетичними факторами ризику та гепатитом В стало «ідеальною загрозою» для здоров’я Бетховена наприкінці його життя.