Уряд Данії оголосив про зміни до правил надання захисту громадянам України: чоловіки віком від 23 до 60 років, які підпадають під мобілізаційні норми України, більше не зможуть отримувати нові дозволи на проживання в країні. Про рішення повідомили 25 червня на тлі перегляду Європейським Союзом механізмів тимчасового захисту для українців, які перебувають у державах ЄС після початку повномасштабної війни.
Нові положення стосуються насамперед майбутніх заявників. Водночас громадяни України, які вже отримали захист у Данії, зможуть залишатися в країні незалежно від того, чи підпадають вони під критерії мобілізації. За даними данського уряду, наразі в країні перебуває близько 47,6 тисячі українців, які користуються відповідними програмами підтримки та тимчасового захисту.
У Копенгагені пояснюють зміни необхідністю адаптації міграційної політики до нових умов та узгодження національного законодавства з дискусіями, які тривають на рівні Європейського Союзу щодо майбутнього статусу українських біженців. Тимчасовий захист для громадян України був запроваджений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії та дозволив мільйонам людей легально проживати, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах ЄС.
Згідно з роз’ясненнями уряду Данії, обмеження не поширюватимуться на чоловіків, які мають законні підстави для звільнення від військової служби відповідно до українського законодавства. Такі особи й надалі зможуть претендувати на отримання захисту за наявності необхідних документів та підтвердження відповідного статусу.
Питання подальшого перебування українців у Європі дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у країнах ЄС. За різними оцінками, наразі в європейських державах проживають понад чотири мільйони громадян України, які отримали тимчасовий захист після 2022 року. Частина урядів розглядає можливість зміни умов перебування окремих категорій біженців після завершення дії нинішніх механізмів підтримки.
Рішення Данії вже викликало реакцію міжнародних правозахисних інституцій. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті заявив, що такі кроки можуть свідчити про ширшу тенденцію до поступового обмеження механізмів захисту для українців у Європі. За його словами, питання військового призову, а також відмови від служби з мотивів переконань можуть у певних випадках розглядатися як підстава для міжнародного захисту.
Експерти зазначають, що подальші рішення окремих держав ЄС щодо українських біженців можуть вплинути на загальноєвропейський підхід до міграційної політики. Водночас остаточні параметри майбутньої системи захисту українців у Європейському Союзі залишаються предметом консультацій між урядами країн-членів та європейськими інституціями.
