18 червня 2026 року атака безпілотників на Москву та повторний удар по нафтопереробному заводу в районі Капотня спричинили різке падіння російського фондового ринку та панічні продажі на торгах на Московська біржа. Індекс біржі просів до 2425 пунктів, оновивши мінімум із кінця 2024 року, на тлі різкого зростання побоювань щодо стабільності паливної інфраструктури та прискорення інфляційних ризиків.
В тему: У московських аеропортах скасували понад 500 рейсів через атаку дронів
Аналітики фіксують найбільше денне падіння індексу з жовтня 2025 року. Значення індикатора опустилося до найнижчого рівня з грудня 2024 року, що відображає різке погіршення ринкових очікувань. Додатковий тиск створили скорочення ліквідності та активізація продажів з боку локальних інвесторів, які реагують на зростання геополітичних ризиків і волатильності, що посилило коливання на основних торгових майданчиках.
В тему: Московський НПЗ вдруге за тиждень потрапив під атаку дронів
Серед найбільш постраждалих активів — акції Газпром нефть, якій належить пошкоджений Московський НПЗ у Капотні. Після інциденту підприємство, що забезпечує близько 40% постачання пального до столиці РФ, повністю зупинило виробництво, посиливши побоювання щодо дефіциту пального та логістичних перебоїв на внутрішньому ринку енергоресурсів.
Раніше аналогічні зупинки фіксувалися на підприємствах ТАНЕКО, а також на Куйбишевському та Волгоградському НПЗ, що вказує на системний характер ризиків для нафтопереробної інфраструктури. Серія інцидентів посилює вразливість паливного сектору та створює додатковий тиск на внутрішні ціни на енергоносії.
Експерти пов’язують удари по паливній інфраструктурі з прискоренням інфляційного тиску, оскільки зростання цін на пальне ускладнює для Центробанку РФ можливість зниження ключової ставки та стримує відновлення економічної активності. Це також підсилює інфляційні очікування серед домогосподарств та бізнесу, закладаючи додаткову нестабільність у фінансові прогнози.
Додатковим фактором тиску стало зниження світових цін на нафту після укладання угоди між США та Іраном, а також посилення очікувань щодо нових міжнародних санкцій проти російського енергетичного сектору. Ринки закладають можливе подальше обмеження постачання та торговельні бар’єри, що впливають на довгострокові інвестиційні настрої.
Найбільші втрати зафіксовано у фінансовому, металургійному та девелоперському секторах. Папери Сбербанк та ВТБ продовжили зниження, тоді як Северсталь втратила позиції на тлі падіння попиту на метали. Девелопери ПИК та Группа ЛСР також опинилися під тиском через очікуване посилення умов іпотечного кредитування. У банківському секторі зростають ризики погіршення якості кредитних портфелів на тлі потенційного уповільнення економіки, що додатково тисне на прибутковість фінансових установ.
Від початку року російський ринок втратив близько 12% капіталізації, а від лютого 2025 року падіння сягає чверті вартості. Ринкова капіталізація відносно ВВП залишається на багаторічних мінімумах, а аналітики прогнозують подальше зниження індексу до рівнів весни 2023 року.
