Росія протягом останніх двох місяців знищила в Україні понад 150 автозаправних станцій унаслідок ракетних і дронових атак на паливну інфраструктуру. Про це повідомив колишній міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський, коментуючи вплив російських ударів на ринок пального та формування цін для кінцевих споживачів.
За словами Пивоварського, під атаки потрапляють не лише автозаправні комплекси, а й нафтобази та інші об’єкти, пов’язані зі зберіганням і транспортуванням пального. Такі удари відбуваються практично щотижня, що змушує операторів ринку перебудовувати логістичні маршрути, збільшувати витрати на доставку та посилювати заходи безпеки для забезпечення безперервного постачання бензину, дизельного пального і скрапленого газу.
Попри масштабні втрати інфраструктури, дефіциту пального в Україні наразі не спостерігається. Колишній очільник Міністерства інфраструктури пояснив це високим рівнем диверсифікації ринку, який після початку повномасштабної війни суттєво змінив структуру постачань. Українські компанії отримують паливо з різних європейських напрямків, використовуючи кілька логістичних коридорів, що знижує ризики перебоїв навіть у разі пошкодження окремих об’єктів.
Водночас удари по паливній інфраструктурі безпосередньо впливають на вартість пального. Пивоварський звернув увагу на поширене серед споживачів питання щодо того, чому ціни на автозаправках не знижуються синхронно зі світовими котируваннями на нафту. Він наголосив, що оператори АЗС купують не нафту, а готові нафтопродукти, ціноутворення на які залежить від значно ширшого набору факторів.
«Коли хтось каже: “Нафта подешевшала, чому не падають ціни на АЗС?”, варто пам’ятати просту річ: заправки купують бензин, дизель і газ, а не нафту. Ціни на нафтопродукти живуть своїм власним життям. Вони залежать від балансу попиту і пропозиції у світі, завантаженості НПЗ, логістики, запасів, сезонних факторів і воєнних ризиків», – зазначив він.
Додатковим фактором залишається валютна складова. Оскільки Україна імпортує значну частину пального, розрахунки здійснюються в іноземній валюті. Коливання курсу безпосередньо впливають на закупівельну ціну ресурсів, що згодом відображається на роздрібному ринку. Витрати на логістику також залишаються вищими порівняно з довоєнним періодом через необхідність використання альтернативних маршрутів доставки та підвищені ризики для перевізників.
Паралельно учасники ринку вже готуються до наступного опалювального сезону та зимового періоду, який традиційно супроводжується підвищеним попитом на окремі види пального. За словами Пивоварського, компанії формують додаткові резерви, бронюють логістичні потужності та укладають нові контракти на постачання. Такі заходи мають зменшити ризики можливих перебоїв у разі нових атак на енергетичну та паливну інфраструктуру країни.
Ситуація на українському паливному ринку суттєво відрізняється від тієї, що спостерігається в Росії після ударів по нафтопереробних підприємствах. Українська модель, заснована на імпорті з багатьох джерел і використанні розгалуженої мережі постачання, дозволяє зберігати фізичну доступність пального навіть за умов систематичних атак. Водночас тривалі загрози для інфраструктури продовжують створювати додатковий ціновий тиск і залишаються одним із ключових викликів для галузі напередодні зимового сезону.
