Система єдиного податку для фізичних осіб-підприємців в Україні залишатиметься без змін до завершення воєнного стану. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи перспективи реформування спрощеної системи оподаткування. За його словами, попри необхідність масштабних змін, жодних рішень щодо перегляду чинної моделі під час війни ухвалювати не планується.
Гетманцев наголосив, що раніше публічно пообіцяв підприємцям не змінювати систему єдиного податку до завершення бойових дій та має намір дотриматися цієї позиції. Він зазначив, що законодавчі ініціативи, які передбачали б суттєве реформування спрощеної системи оподаткування, наразі не ухвалені, а сам він не підтримував окремі пропозиції Міністерства фінансів щодо змін у тому вигляді, в якому вони були представлені.
Водночас очільник профільного парламентського комітету підтвердив, що після завершення війни Україна має перейти до комплексної податкової реформи. Одним із її ключових елементів стане перегляд механізму роботи єдиного податку для підприємців. За словами депутата, чинна модель містить низку особливостей, які не відповідають практиці більшості європейських країн, зокрема існування різних порогів звільнення від сплати податку на додану вартість у межах однієї системи.
Гетманцев вважає, що в майбутньому Україна повинна орієнтуватися на польський досвід. Зокрема, йдеться про встановлення єдиного ліміту для реєстрації платником ПДВ, а також про диференційовані ставки єдиного податку залежно від виду діяльності. За його словами, для торговельної діяльності ставка могла б становити близько 3%, тоді як для сфери послуг — від 10% і вище.
Окремо депутат звернув увагу на польську модель функціонування малого бізнесу. У Польщі у 2024 році поріг звільнення від сплати ПДВ було підвищено з 200 тис. до 240 тис. злотих. Це еквівалентно приблизно 56,6 тис. євро або майже 3 млн грн. На думку Гетманцева, подібний підхід може бути використаний і в Україні під час розробки нової системи оподаткування підприємців після завершення воєнного стану.
Перегляд правил роботи ФОПів є частиною ширшої Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки. Документ передбачає модернізацію системи оподаткування доходів фізичних осіб, удосконалення адміністрування податків та поступове наближення українського законодавства до європейських стандартів. За словами голови комітету, реформування має відбуватися комплексно, а не шляхом ухвалення окремих часткових рішень.
Серед можливих нововведень після війни також розглядається запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Гетманцев підтримує такий підхід і вважає його одним із напрямків майбутньої податкової реформи. Конкретні параметри можливих змін наразі не визначені.
Водночас уже цього року парламент може розглянути законодавчі зміни, спрямовані на спрощення адміністрування ПДВ. Очікується, що відповідний документ підготує Міністерство фінансів. Однією з пропозицій є звільнення підприємців, які працюють у межах встановленого ліміту єдиного податку, від процедур блокування податкових накладних.
За оцінкою Гетманцева, спрощення адміністрування податків для малого бізнесу має знизити бюрократичне навантаження на підприємців та зробити систему більш прогнозованою. Остаточні параметри реформи можуть бути сформовані вже після завершення війни, коли уряд та парламент повернуться до реалізації довгострокових змін у податковій сфері.
