Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін може обговорити передачу українській владі даних про чоловіків призовного віку, які проживають у Німеччині та мають посвідку на проживання. За його словами, ця інформація могла б використовуватися для звернення до громадян із закликом повернутися в Україну та виконати військовий обов’язок.
Вадефуль підтримав ідею повернення чоловіків призовного віку, які перебувають у ФРН. Він пояснив, що німецькі державні органи мають інформацію про людей, які проживають у країні, зареєстровані за місцем проживання, отримують соціальні виплати або мають відповідний статус перебування.
«На підставі цих даних український уряд міг би звертатися до цих чоловіків із вимогою явитися», — заявив глава німецького МЗС, додавши, що таку можливість, на його думку, можна і потрібно обговорювати.
Водночас німецький міністр наголосив, що повернення громадян до України має відбуватися без примусу. Таким чином, йдеться не про автоматичну депортацію або примусове видворення чоловіків призовного віку, а про можливість використання інформації, яка вже перебуває у розпорядженні німецьких органів, для комунікації з українськими громадянами.
Питання передачі персональних даних залежатиме від німецького законодавства та правових підстав для обміну інформацією з українськими державними органами. Окремим питанням залишається і те, які саме дані можуть бути передані, кому вони можуть надаватися та з якою конкретною метою.
Ініціатива Вадефуля пролунала на тлі зміни підходів Європейського Союзу до перебування військовозобов’язаних українців у країнах ЄС. Влітку європейські держави отримали рекомендації враховувати можливість повернення чоловіків призовного віку до України, однак громадяни, які вже отримали тимчасовий захист, не втрачають його автоматично через такі рекомендації.
Статус тимчасового захисту в ЄС пов’язаний із механізмом, запровадженим після початку повномасштабної війни. Він дозволив мільйонам громадян України легально проживати в країнах Євросоюзу без проходження індивідуальної процедури отримання статусу біженця. Права людей із таким статусом включають, зокрема, доступ до житла, соціальної підтримки, освіти та медичних послуг відповідно до правил конкретної країни.
Для Німеччини питання перебування українців залишається одним із найбільш чутливих у міграційній політиці. За останні роки країна прийняла значну кількість людей, які виїхали через війну. Водночас дискусія про повернення військовозобов’язаних чоловіків стосується не лише міграційного статусу, а й взаємодії між німецькими правилами захисту персональних даних та потребами української системи військового обліку.
Подальші рішення можуть потребувати окремих міждержавних домовленостей і визначення юридичного механізму обміну інформацією. Наразі заява Вадефуля свідчить про готовність німецької сторони обговорювати такий формат, але сама по собі не означає, що передача персональних даних уже погоджена або розпочалася.
