Колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу розглядають серед кандидатів на посаду посла України у США. Про це 26 серпня 2026 року повідомило РБК-Україна з посиланням на джерела у владі. Серед інших претендентів називають заступника керівника Офісу президента Павла Палісу, а загалом, за інформацією видання, розглядаються представники військової, дипломатичної та політичної сфер. Остаточного рішення щодо нового керівника дипломатичної місії у Вашингтоні наразі немає.
Кандидатуру Паліси раніше вже розглядали на цю посаду. Він є військовим і в Офісі президента переважно відповідає за питання оборонного сектору. Одним з аргументів на користь його можливого призначення називали ставлення президента США Дональда Трампа: за даними РБК-Україна, американський лідер називав Палісу своїм «улюбленим солдатом» в Україні. Водночас співрозмовники видання вказують, що нинішня роль Паліси поруч із Володимиром Зеленським може стати фактором проти його відправлення до Вашингтона.
Кулеба має інший профіль для потенційної роботи у Вашингтоні. Він очолював Міністерство закордонних справ з 2020 року до вересня 2024 року, а у листопаді 2021 року разом із тодішнім державним секретарем США Ентоні Блінкеном підписав Хартію стратегічного партнерства між Україною та США. Документ визначив напрями двосторонньої взаємодії у сферах безпеки, економіки, демократії та протидії російській агресії.
Питання нового посла виникло після припинення повноважень Ольги Стефанішиної. 3 серпня 2026 року Володимир Зеленський звільнив її з посади посла у США, після чого дипломатичне представництво залишилося без постійного керівника. Міністерство закордонних справ при цьому продовжує функціонування посольства у Вашингтоні, а його офіційна сторінка містить інформацію про дипломатичну місію та консульську роботу.
До переліку можливих кандидатів раніше потрапляли й інші високопосадовці. Зокрема, ЗМІ повідомляли про пропозицію Зеленського колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона, за оприлюдненою інформацією, відмовилася від посади. Ще одним претендентом називали Рустема Умєрова, але 3 серпня президент призначив його головою Служби зовнішньої розвідки, що фактично закрило цей кадровий сценарій.
Вибір нового посла має значення не лише для роботи посольства, оскільки українсько-американський діалог охоплює оборону, безпеку, санкції, переговорний процес та економічні питання. У липні 2026 року представники МЗС України та американської дипломатичної місії в Києві окремо обговорювали подальшу координацію двостороннього партнерства. Це означає, що майбутній посол працюватиме в умовах постійної взаємодії між Вашингтоном, Офісом президента та МЗС.
Окремим фактором залишається можлива зміна структури української дипломатичної роботи у разі призначення чинного представника Офісу президента. За інформацією джерел РБК-Україна, якщо до Вашингтона поїде посадовець із Банкової, це вимагатиме перебудови частини дипломатичного треку. Для Паліси це означало б одночасну зміну сфери відповідальності, тоді як Кулеба вже не займає державної посади та має досвід роботи саме на міжнародному напрямку.
Кадрова інтрига також пов’язана з тим, що президент Володимир Зеленський поки не оголосив прізвище людини, яка очолить посольство у Вашингтоні. За даними оприлюднених повідомлень, остаточне рішення ще не ухвалене, а перелік кандидатів може бути ширшим за двох публічно названих претендентів. Тому інформація про можливе призначення Кулеби наразі має статус кадрового розгляду, а не ухваленого рішення.
Дмитро Кулеба після відставки з МЗС продовжує залишатися помітним учасником публічного міжнародного дискурсу. За час роботи міністром він брав участь у формуванні зовнішньополітичної комунікації з партнерами та безпосередньо працював із представниками адміністрації США. Його попередній досвід може бути важливим саме в частині політичної та дипломатичної комунікації, яка необхідна послу у Вашингтоні.
Для Сполучених Штатів українське посольство залишається одним із ключових дипломатичних майданчиків Києва. Водночас офіційні контакти між державами не припиняються за відсутності посла: їх забезпечують МЗС, дипломатична місія та тимчасові представники. Відкритим питанням залишається не лише прізвище нового посла, а й те, чи буде ним кар’єрний дипломат, колишній керівник зовнішньополітичного відомства або представник нинішньої президентської команди.
