Південна Корея не планує постачати Україні летальну зброю та системи протиповітряної оборони, попри заклики президента Володимира Зеленського поглибити оборонну співпрацю на тлі військового партнерства Росії та Північної Кореї. Про це 11 серпня повідомило південнокорейське видання The Korea Times із посиланням на високопосадовця Міністерства закордонних справ Південної Кореї.
За словами дипломата, Сеул і надалі зосереджуватиметься на гуманітарній підтримці та допомозі в таких сферах, як енергетика, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Він пояснив, що постачання оборонних засобів іншим державам здійснюється відповідно до національного законодавства Південної Кореї.
Зеленський раніше закликав Сеул надати Києву критично необхідне оборонне озброєння, зокрема засоби ППО. За його словами, Україна розраховує на розширення співпраці з Південною Кореєю, особливо після появи нової інформації про військову підтримку Росії з боку Пхеньяна.
«У Південній Кореї є юридичне обмеження згідно з Конституцією, це їх вибір. Але ми б хотіли співробітництво й розраховуємо на це, наші дипломати спілкуються», — заявив президент. Водночас південнокорейський дипломат не підтвердив слова Зеленського про дипломатичні переговори щодо постачання озброєння.
Питання військової допомоги Сеула набуло додаткової актуальності через повідомлення про поглиблення співпраці між Росією та КНДР. Південнокорейський представник заявив, що військове партнерство Москви та Пхеньяна безпосередньо стосується безпеки його країни та суперечить резолюціям Організації Об’єднаних Націй.
За його словами, уряд Південної Кореї виступає за негайне припинення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю і продовжує стежити за її розвитком. При цьому дипломат не підтвердив інформацію про додаткове розгортання північнокорейських військових на території Росії.
10 серпня Зеленський повідомив, що Росія отримала від КНДР додаткові балістичні ракети, а також заявив про плани розмістити на російській території від 30 до 50 тисяч військових Північної Кореї. За даними, які раніше наводилися з посиланням на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Черняка, у Воронезькій області могло розпочатися розгортання північнокорейського ракетного підрозділу.
Йшлося про можливу присутність шести пускових установок і до 120 балістичних ракет. Ці дані стосуються оцінки ситуації українською розвідкою, а незалежне підтвердження всіх заявлених масштабів розгортання у наведеній інформації відсутнє.
Для Сеула участь Пхеньяна у війні має окреме значення через безпекові ризики на Корейському півострові. Південнокорейська влада одночасно виступає проти військової співпраці Росії та КНДР і зберігає обмеження, які не дозволяють їй перейти до прямого постачання летального озброєння Києву.
Військове зближення Москви та Пхеньяна стало особливо помітним після червня 2024 року, коли Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Документ передбачає взаємодію двох держав у сфері безпеки та зобов’язання щодо допомоги у разі агресії проти однієї зі сторін. Після цього Північна Корея почала масштабніше залучатися до підтримки російських військових зусиль.
Південна Корея при цьому вже надає допомогу Києву в інших сферах. Її уряд наголошує на підтримці відновлення, інфраструктурних проєктів, енергетики та гуманітарних програм. Подальша політика Сеула залежатиме, зокрема, від розвитку військової співпраці Росії та КНДР і того, наскільки безпосередньо вона впливатиме на безпеку Південної Кореї.
