США переконали Україну відмовитися від ударів по нафтових танкерах та об’єктах Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC) у районі Новоросійська, які мають ключове значення для експорту казахської нафти. Про це 8 серпня повідомило Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з позицією Білого дому. За даними видання, Вашингтон прагнув не допустити атак, здатних створити ризики для міжнародних енергетичних поставок та відносин США з Казахстаном. Раніше українські сили завдавали ударів по суднах і нафтовій інфраструктурі в Чорному морі.
За інформацією Bloomberg, американські посадовці проводили переговори з Києвом щодо обмеження атак на об’єкти CPC після ударів, які створювали ризики для роботи термінала в Новоросійську. Консорціум транспортує нафту з Казахстану через територію РФ до чорноморського узбережжя, однак його діяльність не є російським експортом у повному розумінні, оскільки значна частина сировини належить казахстанським та міжнародним компаніям.
CPC експлуатує трубопровідну систему довжиною близько 1,5 тис. км, яка з’єднує нафтові родовища Західного Казахстану з морським терміналом поблизу Новоросійська. Через систему проходить основний обсяг казахстанського експорту нафти. За даними консорціуму, у 2024 році через CPC було прокачано понад 63 млн тонн нафти, а морські поставки здійснюються до десятків країн.
Окремим питанням стали танкери, які використовують термінал CPC. Після початку повномасштабної війни Росії проти України Чорне море стало зоною підвищеного ризику для цивільного судноплавства. Українські сили неодноразово атакували військові та інфраструктурні об’єкти РФ у регіоні, а також судна, які, за даними української сторони, можуть бути пов’язані з російською військовою або санкційною діяльністю.
Bloomberg також повідомило, що Україна створила спеціальні контактні групи, через які судновласники можуть передавати інформацію про маршрути та отримувати можливість безпечного проходження Чорного моря. Механізм має зменшити ризики для цивільного флоту та відокремити торговельне судноплавство від військових операцій. Водночас конкретні правила роботи таких груп і перелік портів, на які поширюється домовленість, публічно не розкриваються.
Для Вашингтона питання CPC має значення через роль Казахстану на світовому нафтовому ринку. Казахстан не є учасником війни, а його нафтовий експорт значною мірою залежить від маршруту через російську територію. Будь-яка тривала зупинка роботи термінала в Новоросійську потенційно може скоротити пропозицію нафти на міжнародному ринку та створити додатковий тиск на ціни.
Каспійський трубопровідний консорціум був створений у 1990-х роках за участю Казахстану, Росії та міжнародних енергетичних компаній. Найбільший нафтовий ресурс, який транспортується системою, надходить із родовища Тенгіз у Казахстані, одним із ключових акціонерів якого є американська Chevron. Саме тому безпека маршруту має для США не лише геополітичне, а й безпосереднє економічне значення.
Домовленість між Вашингтоном і Києвом, про яку пише Bloomberg, не означає припинення українських операцій у Чорному морі проти російських військових цілей. Відкритим залишається питання, як саме визначатимуть судна та об’єкти, на які поширюватимуться обмеження, і чи буде створений постійний механізм координації між Україною, США та судноплавними компаніями.
