Європейський Союз не планує відкривати нові програми фінансування України, а питання конфіскації заморожених російських активів залишається невирішеним. Про це напередодні засідання Європейської ради заявив високопоставлений європейський дипломат, слова якого 13 жовтня наводить «Інтерфакс-Україна». За його словами, потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки вже визначені, однак подальша підтримка залежатиме від розвитку переговорів між європейськими лідерами.
Дипломат наголосив, що учасники найближчого засідання Європейської ради не очікують ухвалення рішень про нове фінансування України. Наявні домовленості охоплюють потреби на найближчий період, тому додаткові програми підтримки наразі не анонсуються.
«Ми не очікуємо, що на цьому засіданні Європейської ради буде прийнято рішення про фінансування України. Потреби на 2026 рік визначені (90 млрд на 2026–2027 роки – Ред.), так само як і джерела їх покриття», – заявив представник ЄС.
Водночас, за його словами, європейські лідери обговорюватимуть подальшу взаємодію щодо фінансових потреб України після 2026 року. Таким чином, питання довгострокової підтримки залишається відкритим, а конкретних рішень щодо нових джерел коштів дипломат не анонсував.
Окремим питанням залишається використання заморожених російських активів для підтримки України. За словами дипломата, позиція Євросоюзу не змінилася: країни-члени досі не досягли згоди щодо конфіскації цих коштів. Отже, цей механізм не став погодженим джерелом додаткового фінансування Києва.
Відсутність домовленості щодо російських активів обмежує можливості ЄС ухвалити єдине рішення про їх безпосереднє спрямування на потреби України. Поки країни-члени не узгодили подальші кроки, розраховувати на конфіскацію активів як на погоджений фінансовий інструмент не доводиться.
На цьому тлі для України залишається актуальним питання покриття бюджетного дефіциту. Державні видатки потребують стабільних зовнішніх надходжень, зокрема для фінансування пріоритетних бюджетних потреб. Якщо додаткові програми ЄС не з’являться, а погоджені кошти надходитимуть із затримками, українській владі доведеться враховувати ці обмеження під час планування бюджету та визначення черговості видатків.
Водночас відсутність планів щодо нових програм не означає автоматичного припинення вже погодженої допомоги. Йдеться про небажання відкривати додаткові механізми фінансування, тоді як подальші перспективи підтримки після 2026 року ще мають стати предметом переговорів. Конкретні терміни можливих рішень і параметри майбутніх програм дипломат не назвав.
Фінансові відносини України з Євросоюзом залежать не лише від політичних домовленостей, а й від виконання погоджених умов. За наданою інформацією, частина раніше запланованих коштів також не надходить, оскільки європейська сторона очікує ухвалення Верховною Радою низки законодавчих змін. Поки необхідні рішення не ухвалені, строки надходження відповідного фінансування залишаються невизначеними.
Для Києва це означає необхідність одночасно вирішувати два завдання: забезпечувати виконання умов уже погодженої допомоги та вести переговори про джерела фінансування на період після 2026 року. При цьому питання конфіскації російських активів залишається окремим напрямом дискусії, щодо якого спільної позиції країн ЄС поки немає.
Європейська рада, до якої входять глави держав або урядів країн ЄС, визначає загальні політичні пріоритети Союзу та узгоджує ключові рішення на рівні лідерів. Саме на цьому рівні країни-члени можуть обговорювати подальші параметри підтримки України, хоча конкретні фінансові механізми потребують відповідних процедур і домовленостей.
Замороження російських активів і можливість використання пов’язаних із ними коштів стали одним із напрямів дискусії про довгострокове фінансування України після початку повномасштабної війни. Однак замороження активів саме по собі не означає їх конфіскації: для переходу до такого рішення потрібні окремі правові та політичні підстави. Відсутність консенсусу в ЄС залишає питання прямого використання цих коштів невирішеним.
